997
Під час вибуху небезпеку становить не лише сама ударна хвиля, а й уламки скла, які можуть розлетітися по кімнаті з великою швидкістю. Саме тому вікна у прифронтових і великих містах дедалі частіше намагаються підготувати заздалегідь. Повністю захистити квартиру від прямого влучання неможливо, але зменшити ризик травм від розбитих шибок реально, якщо використати правильні матеріали й не обмежуватися лише декоративним скотчем.
Найдоступніший спосіб — армувати скло клейкою стрічкою. Її наносять хрест-навхрест або сіткою, намагаючись охопити якомога більшу площу. Такий метод не робить шибку міцнішою в буквальному сенсі, але допомагає утримати частину уламків разом після руйнування. Чим ширша й міцніша стрічка, тим краще вона працює як тимчасова підтримка.
Однак важливо не переоцінювати цей метод. Якщо хвиля дуже сильна, скло все одно розіб’ється, а стрічка не гарантує, що всі уламки залишаться на місці. Саме тому варто додатково прибрати ліжка, столи й місця тривалого перебування безпосередньо від вікна, а під час тривоги не стояти навпроти шибок.
Надійніший варіант — спеціальна захисна плівка. Її наклеюють на всю поверхню скла, і в разі руйнування вона утримує фрагменти набагато краще, ніж окремі смуги скотчу. Такі плівки бувають різної товщини та класу міцності, тому перед монтажем варто перевірити, чи підходить матеріал саме для вікон, а не лише для декоративного тонування.
Ще один крок — щільні штори або захисні ролети. Вони не замінюють плівку, але створюють додатковий бар’єр між людиною й уламками. Важкі штори можуть частково зупинити дрібні фрагменти скла, якщо ті все ж потраплять усередину. Головне, щоб тканина не була легко займистою і не висіла впритул до джерел тепла.
Якщо шибка вже розбилася, прибирати уламки потрібно в рукавичках і закритому взутті. Великі частини збирають вручну, дрібні — вологою ганчіркою або губкою, після чого підлогу ретельно пилососять. Особливу увагу варто приділити килимам і м’яким меблям: дрібні скалки можуть залишатися там непомітними.
Під час повітряної тривоги найкращий захист — не віконна плівка, а укриття або максимально безпечна зона квартири подалі від зовнішніх стін і скла. Усі додаткові способи варто розглядати лише як зменшення ризику, а не як заміну правил безпеки. Саме поєднання правильно підготовленого вікна, дистанції від нього й укриття дає найбільший практичний ефект.
Для додаткового захисту вікон іноді використовують зовнішні ролети або ставні, якщо конструкція будинку це дозволяє. Вони можуть прийняти на себе частину уламків ззовні, але їхній монтаж має бути професійним. Саморобні важкі щити, які погано закріплені, під час вибуху самі можуть стати небезпечними предметами.
Ще один важливий момент — меблі біля вікна. Високі шафи, дзеркала, полиці зі склом і важкі декоративні предмети в зоні, куди може потрапити ударна хвиля, збільшують кількість потенційно небезпечних уламків. Якщо є можливість, найбільш крихкі речі краще перемістити подалі від вікон, а великі предмети меблів надійно закріпити до стін.
Якщо у квартирі є балконні двері або великі панорамні вікна, їхня площа робить проблему ще серйознішою. Тут особливо доцільна суцільна захисна плівка, а не окремі смуги скотчу. У багатоповерхівках із великим склінням варто також уточнювати у керуючої компанії, які рішення дозволені конструкцією фасаду.
