Лейбористська партія Великої Британії перемогла на довиборах у центральному лондонському окрузі Голборн і Сент-Панкрас, який раніше представляв колишній прем’єр Кір Стармер. Кандидатка лейбористів Сагал Абді-Валі отримала 12 292 голоси, або 45%, і зберегла за правлячою партією місце у Палаті громад.

Головним суперником Абді-Валі став лідер Партії зелених Зак Поланскі. Він набрав 8 928 голосів, що відповідає 33%. Кампанію від початку сприймали як боротьбу двох кандидатів, адже Зелені намагалися використати падіння підтримки лейбористів у великих містах і перетягнути до себе лівоорієнтованих виборців.
Явка становила лише 38,7% — найнижчий показник серед довиборів, проведених в Англії за нинішнього скликання парламенту. Порівняно із загальними виборами 2024 року вона скоротилася на 15,4 відсоткового пункту. Це означає, що перемога лейбористів є переконливою за часткою голосів, але водночас не свідчить про надзвичайно високу мобілізацію електорату.
Для прем’єр-міністра Енді Бернема результат став першим великим виборчим випробуванням після приходу на Даунінг-стріт. Лейбористи утримують цей округ від моменту його створення у 1983 році, однак цього разу ризик втрати місця був значно реальнішим через посилення Зелених і невдоволення частини виборців політикою попереднього уряду.
Абді-Валі — колишня дитина-біженка, яка приїхала до Великої Британії із Сомалі у 1990-х роках. У переможній промові вона говорила про належність, різноманіття та право людей із міграційним минулим бачити себе представленими у британській політиці. Її слова стали відповіддю на заяви опонентів, які під час кампанії ставили під сумнів її британську ідентичність.
Для Партії зелених поразка стала особливо болючою після внутрішньої суперечки навколо резолюції, що прирівняла сіонізм до расизму. Поланскі пропустив дебати й голосування, оскільки працював у виборчому окрузі, однак критики звинуватили його у відсутності чіткої позиції. Частина виборців сприйняла конфлікт як ознаку проблем із керівництвом партії.
Попри поразку, Зелені показали один із найкращих результатів на довиборах у своїй історії. Поланскі заявив, що не збирається залишати посаду лідера і вважає 33% доказом того, що партія стає серйозним конкурентом лейбористам. Проте результат також показав межі її нинішньої підтримки: значної кампанії та тисяч активістів виявилося недостатньо, щоб забрати округ.
Склад результату важливий і для загальнонаціональної стратегії. Лейбористи мають одночасно повертати виборців, які перейшли до Зелених через питання соціальної політики й Близького Сходу, та стримувати Reform UK серед протестного електорату. Така конкуренція з двох боків змушує партію шукати баланс між центристською економічною програмою і прогресивнішими вимогами великих міст.
Для лейбористів перемога дає короткострокове політичне полегшення, але низька явка і високий результат Зелених залишають питання перед виборами 2029 року. Партії доведеться довести, що вона здатна не лише втримувати традиційні округи, а й мотивувати прихильників приходити на вибори та підтримувати уряд у складніший економічний період.

949