277
Так званий «принцип долоні» пропонують як простий побутовий спосіб приблизно оцінювати розмір порції без кухонних ваг і застосунків. Ідея полягає не в точному підрахунку калорій, а в тому, щоб мати зрозумілий візуальний орієнтир: долоня приблизно відповідає порції білкового продукту, дві долоні — порції овочів, а великий палець використовують як орієнтир для жирів. Це не медичний стандарт і не універсальна дієта, але як грубий спосіб не накладати надмірно великі порції він може бути зручним.
Як виглядає орієнтир на практиці
Для м’яса, риби або тофу пропонується порція приблизно з площу долоні. Товщина шматка при цьому не має бути значно більшою за товщину мізинця. Для овочів дозволяється більший обсяг — приблизно дві долоні, складені разом.
Для жирних продуктів, зокрема олії, горіхів або авокадо, орієнтиром може бути великий палець. Сенс підходу в тому, що розмір руки частково масштабується разом із тілом, хоча це дуже приблизний принцип і він не враховує вік, активність, стан здоров’я чи конкретні харчові потреби.
Невеликі тарілки і повільніший темп їжі
У матеріалі також звертають увагу на звичку подавати їжу невеликими порціями в кількох мисках або тарілках. Така сервіровка створює відчуття різноманітності й може природно сповільнювати темп прийому їжі.
Повільніше споживання дає більше часу, щоб помітити відчуття насичення. На Окінаві відоме правило «hara hachi bu» — припиняти їсти приблизно тоді, коли людина відчуває себе ситою, але не переповненою. У популярних поясненнях це часто описують як близько 80% ситості.
Палички також можуть механічно сповільнювати темп, оскільки ними зазвичай беруть менші шматочки. Однак самі по собі палички, маленька тарілка або долоня не гарантують схуднення — результат залежить від усього раціону, фізичної активності, сну та інших факторів.
Для людини без спеціальних дієтичних потреб такий принцип можна використовувати лише як грубий візуальний орієнтир. При діабеті, захворюваннях нирок, розладах харчової поведінки, вагітності, інтенсивних тренуваннях або інших станах розмір і склад порцій краще визначати індивідуально разом із лікарем або дієтологом.
