2412
Переговори, які мали б наблизити завершення війни, дедалі більше схожі на політичну виставу, у якій Росія отримує час і нові можливості для тиску на Україну. Політолог Олег Саакян пояснив, чому Кремль не зацікавлений у мирних домовленостях і чому економічна співпраця Вашингтона та Москви навряд чи матиме перспективи.
Чому Кремль імітує переговори
Саакян вважає, що Росія відновлює переговорний процес не для домовленостей, а для затягування. За його словами, російська дипломатія має сильну військову складову: вона існує поруч з армією і повинна створювати кращі умови для її операцій.
На запитання, чи відмовилася Росія від агресивних амбіцій і чи визнала, що не може досягти результату воєнним шляхом, політолог відповідає «ні». Як індикатор він пропонує дивитися, чи йде Москва зараз на поступки, щоб переговори відбулися. За його оцінкою, Трамп пішов на поступки, не отримавши нічого з боку Росії.
Переговори, на думку Саакяна, вигідні Москві, бо дозволяють покращити ситуацію на фронті, а успіхів у них немає. Вони також можуть зв’язати Україні руки: зокрема, не бити по НПЗ, не нарощувати тиск на Росію і збройну підтримку України. Путін, входячи в імітацію переговорів, нічого не втрачає, а лише здобуває додаткові важелі та витрачає час.
Саакян описує гру між Лавровим і Дмитрієвим як класичну схему «поганого і хорошого поліцейського». Лавров зазвичай виголошує яструбині промови, після чого приїжджає Дмитрієв із черговими пропозиціями економічних проєктів на трильйони доларів, серед яких освоєння космосу та будівництво тунелів на Аляску. Політолог називає цю гру примітивною, але ефективною.
Для України, за його словами, участь у цьому процесі є вимушеною, щоб не допустити погіршення ситуації. Він також вважає, що Трамп, скільки б його не «годувала» Україна, все одно дивиться на Москву і буде виправдовувати Путіна.
Чому співпраця Кремля та Вашингтона не має перспектив
Саакян прямо каже, що співпраця Штатів і Росії не має жодних серйозних перспектив. Він посилається на опитування американських компаній, яке провели їхні бізнес-асоціації понад рік тому: жодна з них не була готова заходити в Росію з вуглеводневими проєктами.
Серед причин він називає нестабільність світу, ризик нових втрат інвестицій і стагнацію російської економіки. Європа поступово відмовляється від російських енергоносіїв, тож попит на них, на думку політолога, падатиме. Окремо він звертає увагу на політичні ризики: за його словами, американський бізнес не хоче втрачати європейський ринок, який значно більший.
Політолог згадує і слова Борреля, колишнього очільника зовнішньополітичного відомства ЄС, про те, що часи дешевих енергоносіїв з Росії та делегування безпеки Сполученим Штатам закінчилися. Щодо державної співпраці Саакян переконаний: жоден американський політик не піде на неї всупереч думці 90% американського суспільства, поки немає миру і позитивних результатів.
Про можливу угоду щодо «Лукойлу» він каже, що це виключно бізнесовий і корупційний «міжсобойчик», а по суті класичний підкуп. Саакян сумнівається, що така угода вдасться.
Джерело: 24tv.ua