925
Кристали циркону віком до 3,4 мільярда років дали вченим нову підказку про те, коли на Землі почали з’являтися перші локальні осередки кисню. Довгий час вважалося, що атмосфера й океани нашої планети майже не містили вільного кисню аж до Великої окислювальної події приблизно 2,3 мільярда років тому. Нове дослідження показує, що окремі «кисневі оази» могли існувати значно раніше — ще між 3 і 3,4 мільярда років тому, коли молода Земля була зовсім не схожа на сучасну.
Ключем стали циркони — надзвичайно стійкі мінерали, здатні зберігати хімічний запис протягом мільярдів років. Усередині частини таких кристалів дослідники знайшли апатит, який опинився герметично «запечатаним» ще в давнину. Саме це захистило його від пізніших хімічних змін. Міжнародна команда зібрала зразки порід із Шотландії, Фінляндії, Південної Африки, Бразилії та Австралії, після чого в Портсмутському університеті та на Європейському синхротроні ESRF у Греноблі їх дослідили за допомогою потужного рентгенівського випромінювання.
Особливу увагу вчені звернули на форму сірки всередині апатиту. Її хімічний стан залежить від того, скільки кисню було доступно під час формування мінералу, тому крихітні включення стали своєрідною «капсулою часу». Самі об’єкти мали розміри, менші за товщину людської волосини, але саме в них збереглася інформація про умови на поверхні Землі понад три мільярди років тому.
Результати свідчать, що кисень уже тоді не просто локально з’являвся на поверхні, а міг впливати на глибші шари планети. Через субдукцію поверхневі породи занурювалися в мантію, переносячи разом із собою хімічні сліди окиснення. Це означає, що поверхня й внутрішні частини Землі були пов’язані обміном речовини значно раніше, ніж вважалося. Такий зв’язок підсилює аргументи на користь того, що тектоніка плит уже на ранньому етапі відігравала важливу роль у створенні середовища, придатного для життя.
Саме відкриття не доводить, що складне життя існувало 3,4 мільярда років тому, але воно змінює часові рамки, у яких могли виникати придатні для біології умови. Якщо локальні джерела кисню з’явилися задовго до глобального насичення атмосфери, то перші мікроорганізми могли мати доступ до значно різноманітніших хімічних середовищ. Для дослідників це ще один крок до відповіді на фундаментальне питання — як безкиснева молода Земля поступово перетворилася на планету, де стало можливим складне життя.
https://www.rbc.ua/rus/news/zhittya-moglo-viniknuti-znachno-ranishe-zemli-1792074715.html
