Батьки часто хвилюються, чи достатньо їсть дитина протягом шкільного дня, і намагаються контролювати кожен прийом їжі. Однак примус доїдати порцію може заважати дитині розпізнавати власні сигнали голоду та ситості. Нутриціологиня Майя Боровик наголошує, що завдання дорослих — забезпечувати доступ до різноманітної їжі та передбачуваний режим, а не вимагати порожньої тарілки. Склад і кількість їжі залежать також від віку, активності та навантаження школяра.

Для багатьох дітей зручний режим із трьох основних прийомів їжі та одного-двох перекусів. Але це не жорстка норма: дитина, яка добре поснідала, може зголодніти пізніше, ніж її однокласники. Важливо не перетворювати перекуси на безперервне жування протягом дня й водночас не забороняти їсти, коли голод справді виник. Після активного тренування або довгої перерви між уроками додатковий перекус цілком доречний.
Чим наповнити ланчбокс
До шкільного ланчбокса можна покласти бутерброд, натуральний йогурт, фрукти, сир, горіхи з урахуванням віку та алергій або домашню випічку. Боровик радить уважно читати склад готових йогуртів, печива і батончиків, адже напис про натуральність не гарантує невеликої кількості доданого цукру. При цьому навіть солодкі продукти не потрібно оголошувати забороненими назавжди. Важливіше, щоб вони не витісняли повноцінні страви та не ставали головною частиною щоденного раціону.
Окрема помилка — обіцяти цукерку за хорошу оцінку або слухняність. Така винагорода надає солодощам особливої емоційної цінності й поступово змінює ставлення до їжі. Краще спокійно говорити з дитиною про різноманіття продуктів і дозволяти їй вибирати з кількох запропонованих варіантів. Якщо ж школяр систематично відмовляється від їжі, втрачає вагу або має біль під час прийомів їжі, це вже привід звернутися до педіатра.

1931