1725
Сімейна відпустка Патріка Мора в Італії ледь не закінчилася дуже сумною втратою. Під час прогулянки в горах одна з дітей схопила його за руку, обручка зісковзнула з пальця й упала у струмок. Після кількох спроб знайти її родина вже майже змирилася, що кільце втрачено назавжди.
Поруч відпочивала компанія місцевих італійців. Мор із дружиною про всяк випадок обмінялися з ними контактами — раптом комусь пощастить натрапити на кільце пізніше. Подружжя було одружене вже 16 років, тому обручка мала для них значно більшу цінність, ніж просто шматок золота.
«Братство персня» взялося за пошуки
Філіппо Палаґі, Нікола Маллоджі та Едоардо Поджі вирішили не обмежуватися випадковими пошуками. Вони назвали себе «Братством персня» й почали систематично перевіряти місце, де загубилася обручка.
Чоловіки плавали на байдарці, пірнали з маскою, перевіряли ділянки з особливо сильною течією й зрештою таки знайшли кільце. На цьому історія могла б закінчитися звичайною посилкою поштою, але італійці вирішили зробити все максимально театрально.
Понад 1500 кілометрів у стилі «Володаря перснів»
Троє друзів переодягнулися в гобітів, узяли собі імена персонажів із Середзем’я й вирушили до Ірландії особисто. Самому Патріку Мору дісталася роль Гендальфа.
Вони подолали приблизно 1000 миль — понад 1500 кілометрів — і повернули обручку власнику з рук у руки. Після цього залишилися ще на кілька днів у домі родини Мора.
У результаті з історії про втрачений символ шлюбу вийшла майже готова сюжетна лінія для кіно: струмок, довгі пошуки, «Братство персня», подорож через Європу й нова дружба між людьми, які до цього випадково зустрілися лише на відпочинку.
