Гладіолуси не належать до зимостійких цибулинних, тому залишати їх у відкритому ґрунті до весни ризиковано. «Сільський Господар» радить викопувати бульбоцибулини сухого дня, коли земля не перезволожена. Поспішати відразу після цвітіння теж не потрібно: рослині потрібен час, щоб накопичити поживні речовини й завершити сезон.

Рослину підкопують лопатою або садовими вилами не впритул до стебла, а трохи збоку, щоб не пошкодити бульбоцибулину. Її дістають разом із грудкою землі, після чого ґрунт обережно струшують.
Після викопування гладіолуси потрібно добре просушити
Стебло зрізають, залишаючи невеликий пеньок біля бульбоцибулини. Стару материнську цибулину та залишки коріння прибирають, якщо вони вже легко відділяються. Усі м’які, підгнилі, пошкоджені або підозрілі екземпляри відбраковують одразу.
Посадковий матеріал розкладають одним шаром у сухому, теплому й добре провітрюваному місці без прямого сонця. За рекомендаціями джерела, на нормальне просушування варто відвести приблизно два-три тижні. За цей час зовнішні луски стають сухішими, а ризик загнивання під час зимівлі зменшується.
Зберігати потрібно прохолодно й окремо від хворих цибулин
Перед закладанням на зиму гладіолуси перебирають ще раз. Здоровий матеріал не варто тримати разом із цибулинами, на яких є плями чи ознаки гнилі. Зберігати їх краще в сухому прохолодному місці з циркуляцією повітря, а сорти — підписати, щоб навесні не переплутати.
Періодично запас оглядають. Якщо одна цибулина почала псуватися, її одразу прибирають, щоб проблема не перейшла на сусідні.

1088