4758
Масштабне міжнародне дослідження вперше об’єднало геномні дані всіх сучасних родин кажанів із викопними знахідками й вказало на Європу як найімовірніше місце походження цієї групи ссавців. За реконструкцією команди Bat1K, спільний предок сучасних кажанів міг жити приблизно 65–60 мільйонів років тому, наприкінці палеоцену, невдовзі після масового вимирання динозаврів.
У проєкті брали участь 137 дослідників із 64 країн. Вони проаналізували 103 геноми, включно з новими високоякісними збірками, що представляють усі 21 визнану родину рукокрилих. Поєднання генетичних даних із віком і географією давніх скам’янілостей дозволило побудувати детальніше еволюційне дерево й відновити ранні маршрути розселення.
Отримана модель припускає, що після виникнення в Європі предки кажанів спочатку поширилися в Африку, а вже звідти поступово заселили Америку, Азію та Австралію. Така картина відрізняється від попередніх версій, у яких колискою групи називали Африку, Азію або Північну Америку.
Кажани стали надзвичайно успішною еволюційною групою завдяки поєднанню активного польоту, складної сенсорики й великої екологічної гнучкості. Сьогодні на них припадає близько п’ятої частини всіх відомих видів ссавців, а окремі лінії демонструють незвичайне довголіття, стійкість до вірусів і особливості імунної системи.
Новий генетичний ресурс має значення далеко за межами реконструкції походження групи. Моделювання геному спільного предка й порівняння сучасних родин може допомогти досліджувати механізми старіння, регенерації, імунітету та стійкості до хвороб. Саме тому Bat1K розглядають не лише як еволюційний проєкт, а й як важливу основу для майбутньої біомедицини.
