2470
Дитина може давно користуватися туалетом удень, але час від часу прокидатися в мокрому ліжку. Це не ознака лінощів або небажання дотримуватися правил. Контроль сечовипускання вночі формується поступово, і у багатьох дітей він дозріває пізніше за денний. Батькам важливо відокремити звичайні вікові особливості від ситуацій, які потребують консультації лікаря.
Про нічний енурез зазвичай говорять після п’ятирічного віку. Серед можливих причин — глибокий сон, спадкова схильність, відносно невелика функціональна місткість сечового міхура або особливості нічного вироблення сечі. Стрес через переїзд чи зміни у школі може посилювати проблему, але не завжди є її основною причиною. Нічні епізоди не відбуваються з волі дитини.
Важливо звернути увагу, чи немає закрепів, частих денних позивів, болю під час сечовипускання, надмірної спраги або хропіння. Такі ознаки можуть змінити план обстеження й допомоги. Якщо дитина вже тривалий час була сухою вночі, а потім нетримання повернулося, також варто обговорити це з педіатром.
Що можуть зробити батьки
Насамперед не потрібно соромити, карати чи порівнювати дитину з іншими. Похвала має стосуватися дій, які дитина може контролювати, наприклад відвідування туалету перед сном, а не результату сухої ночі. Водонепроникний наматрацник і запасна піжама допоможуть зробити ситуацію менш напруженою для всієї родини.
Протягом дня важливо пити достатньо рідини, але великі об’єми напоїв безпосередньо перед сном краще обмежити. Дитину не слід залишати спраглою. Корисно виробити регулярний режим відвідування туалету й розв’язати проблему закрепів, якщо вона є. Постійне примусове будіння посеред ночі не навчає мозок самостійно реагувати на наповнення міхура.
Коли енурез повторюється часто і заважає дитині, лікар може запропонувати спеціальний сигналізатор вологи або інші методи лікування з огляду на вік та симптоми. Для багатьох сімей така допомога доречна ще до підліткового віку. Головне, щоб дитина відчувала підтримку, а не страх перед черговою ніччю.
