2216
Звичка регулярно скорочувати сон заради роботи чи перегляду телефона здається способом отримати більше часу для справ. Насправді організм не сприймає нічний відпочинок як необов’язкову паузу. Для більшості дорослих рекомендована тривалість сну становить щонайменше сім годин, а тривалий недосип пов’язаний із низкою проблем — від погіршення концентрації до підвищення ризику серцево-судинних захворювань.
Насамперед брак сну відчуває нервова система. Людині складніше утримувати увагу, запам’ятовувати інформацію, швидко реагувати та контролювати емоції. Після кількох поганих ночей зростає дратівливість, а складні рішення потребують більше зусиль. Невиспаність особливо небезпечна під час керування автомобілем або роботи, що вимагає безперервної пильності.
Що змінити у вечірніх звичках
Хронічний недосип також впливає на регуляцію апетиту й обміну речовин. Зміни гормональних сигналів голоду та насичення, тяга до калорійної їжі та менша фізична активність через втому можуть ускладнювати контроль маси тіла. Деякі дослідження пов’язують недостатню тривалість сну зі зниженою чутливістю до інсуліну й вищою ймовірністю розвитку діабету другого типу, хоча ризик залежить від багатьох факторів.
Для серця регулярний недосип теж небажаний. Він може сприяти порушенням регуляції артеріального тиску й пов’язаний із підвищеним серцево-судинним ризиком. Водночас не можна стверджувати, що кожна людина, яка спить менше шести годин, неодмінно матиме інфаркт. Значення мають якість відпочинку, вік, супутні захворювання та спосіб життя.
Допомагає стабільний час засинання і пробудження, прохолодна темна спальня, менше кофеїну наприкінці дня та обмеження екранів перед сном. Якщо людина достатньо часу проводить у ліжку, але залишається виснаженою, голосно хропе або має паузи в диханні, варто звернутися до лікаря для перевірки можливого апное сну.
Джерело: https://radioclub.ua/news/infarkt-ozhirinnya-i-diabet-scho-vidbuvaietsya-z-o-26147.html
