2162
Льон легко додати до ранкової каші, салату або йогурту, але форма насіння має значення. Щільна оболонка цілої насінини здатна витримувати проходження травним трактом, через що частина поживних речовин залишається недоступною. Саме тому для отримання омега-3 жирних кислот і лігнанів частіше радять мелене насіння.
Насіння льону містить рослинну альфа-ліноленову кислоту, клітковину та біологічно активні сполуки. Вони можуть бути частиною збалансованого раціону, але сам льон не «очищує судини» і не замінює лікування підвищеного холестерину чи серцевих хвороб. Найбільше значення має харчування загалом, а не одна ложка будь-якого продукту.
Як правильно додавати льон до раціону
Для домашнього використання насіння можна подрібнювати невеликими порціями у кавомолці. Мелений льон зручніше змішати з кашею, кисломолочними продуктами або тістом. Через високий вміст жирів і схильність до окиснення його краще зберігати в герметичній тарі, у прохолодному місці, а не місяцями залишати відкритим на сонці.
Починати варто з невеликої кількості, особливо якщо в раціоні раніше було мало клітковини. Різке збільшення порцій може спричинити газоутворення й дискомфорт. Разом із клітковиною важливо отримувати достатньо рідини, якщо немає медичних обмежень.
Ціле насіння також не є «марним»: воно може давати певну кількість клітковини та впливати на консистенцію страв. Просто для засвоєння внутрішніх компонентів подрібнення зазвичай ефективніше. Лляна олія, своєю чергою, містить жирні кислоти, але не забезпечує тієї ж кількості клітковини, що насіння.
Людям із порушенням ковтання, захворюваннями кишківника або тим, хто приймає ліки, до яких важливий інтервал із харчовими волокнами, варто обговорити регулярне вживання великих порцій із лікарем. Звичайне кулінарне використання льону не потребує екстремальних доз.
Джерело: https://u-news.com.ua/206911-lon-u-kashu-darma-tsile-nasinnia-sudynam.html
