1890
У ніч проти 25 жовтня 2026 року Україна перевела годинники на одну годину назад. Формально ніч стала довшою, однак не кожен організм сприймає таку зміну як додатковий відпочинок. Звичний час засинання, пробудження, приймання їжі та активності раптом перестає збігатися з показниками годинника, а внутрішнім біологічним ритмам потрібен час на пристосування.
У перші дні після зміни часу деякі люди можуть відчувати сонливість, дратівливість або труднощі з концентрацією. Найпомітніше це у тих, хто й без того недосипає, працює за змінним графіком або чутливо реагує на коливання режиму дня. Водночас переведення годинників не означає неминучих проблем зі здоров’ям для кожного — реакція індивідуальна.
Допомогти адаптації може простий і передбачуваний розклад. Лягати спати й прокидатися бажано приблизно в однаковий час, не намагаючись компенсувати втому багатогодинним денним сном. Якщо ввечері заснути складно, важливо перевірити, чи не заважають пізня кава, яскраві екрани та тривожні новини.
Ранкове світло та звичні ритуали
Одним із найсильніших сигналів для внутрішнього годинника є денне світло. Прогулянка вранці або хоча б перебування біля вікна з відкритими шторами допомагає організму відрізняти початок дня від вечора. У похмуру погоду корисно залишатися активним за можливості, не змінюючи всі повсякденні звички одразу.
Їжу варто приймати регулярно, а фізичну активність залишити посильною та звичною. Кофеїн після обіду може погіршити засинання, особливо в чутливих до нього людей. Пацієнтам із серцево-судинними хворобами, які помічають незвичні коливання тиску чи самопочуття, доцільно обговорити це з лікарем і не коригувати дозування препаратів самотужки.
