1629
Не лише об’єктивна відсутність спілкування, а й зміни у відчутті самотності можуть бути пов’язані зі станом серцево-судинної системи. Такого висновку дійшли автори спостережного дослідження за участю людей середнього та старшого віку в Китаї. Результати додають аргументів на користь того, що соціальні зв’язки важливо враховувати поряд із традиційними чинниками ризику.
Науковці використали дані понад 10,8 тисячі учасників віком від 45 років. На початку дослідження людей із уже встановленими серцево-судинними захворюваннями не включали до відповідного аналізу. Спостереження охоплювали 2011–2020 роки, протягом яких було зареєстровано 2 589 нових випадків таких захворювань.
Як проводили дослідження
Дослідники розрізняли соціальну ізоляцію та суб’єктивне почуття самотності. Перша стосується фактичної кількості контактів і участі в соціальному житті, друге — особистого сприйняття близькості з іншими. Людина може бути оточена знайомими й усе одно почуватися самотньою або мати небагато контактів, не відчуваючи від цього страждання.
Особливо помітна асоціація виникла в групі з помірною соціальною ізоляцією та мінливим почуттям самотності. Порівняно з контрольною групою її ризик серцево-судинних подій виявився вищим приблизно на 53 відсотки. Проте йдеться про статистичний зв’язок, а не доказ того, що саме самотність безпосередньо спричинила хворобу.
Що означають результати
На стан серця водночас впливають вік, рухова активність, сон, куріння, харчування та доступ до медичної допомоги. Соціальна підтримка може допомагати впоратися зі стресом і підтримувати здорові звички, але сама по собі не замінює контролю тиску й інших факторів ризику. Автори роботи наголошують на цінності тривалих досліджень соціального благополуччя.
За матеріалами: джерело.
