847
Питання про «ідеальну» кількість сну здається простим, але наука не дає однієї магічної цифри для всіх. У травні 2026 року в Nature опублікували велике дослідження на основі даних UK Biobank, після якого активно обговорювали діапазон приблизно від 6,4 до 7,8 години. Проте автори не стверджували, що кожна людина повинна влучити саме в цей проміжок.
У дослідженні використали інформацію майже про 500 тисяч людей віком від 37 до 84 років. Учасники повідомляли, скільки годин зазвичай сплять, а науковці порівнювали ці дані з 23 різними показниками так званого біологічного віку — оцінками стану мозку, легень, печінки, імунної системи, шкіри, жирової тканини та інших органів.
Найкращі показники були у людей із середньою тривалістю сну
Для дев’яти з 23 біологічних «годинників» зв’язок мав форму літери U. Люди, які спали дуже мало, і ті, хто регулярно спав понад вісім годин, мали менш сприятливі показники. Водночас оптимальна точка відрізнялася залежно від конкретного органа: для одних показників вона була ближчою до 6,5 години, для інших — до 7,8.
Саме тому ці результати не змінюють загальних рекомендацій. Більшості дорослих радять регулярно спати приблизно 7–9 годин. Для молодих людей, під час відновлення після хвороби або періоду недосипу потреба може бути більшою.
Важливо й те, що тривалість сну в дослідженні оцінювали за словами самих учасників і лише один раз. Люди не завжди точно знають, скільки реально сплять. Крім того, спостережний дизайн не дозволяє сказати, що саме короткий або довгий сон безпосередньо прискорює старіння.
Недосип швидко впливає на увагу, настрій та апетит
Наслідки короткого сну можна побачити навіть за кілька днів. У класичному експерименті люди, які протягом двох тижнів спали лише по шість годин, поступово гірше виконували тести на увагу й швидкість реакції. До кінця дослідження їхні результати наблизилися до показників після повної доби без сну.
Недосип також впливає на емоції. Метааналізи показують, що після короткого сну люди частіше відчувають тривогу й менше позитивних емоцій. Одночасно змінюється харчова поведінка: у контрольованих дослідженнях при частковому недосипі учасники в середньому споживали більше калорій, особливо за рахунок жирної їжі.
Страждає й фізична працездатність. Після ночей із шістьма годинами сну або менше результати у силових та витривалих навантаженнях можуть погіршуватися. Це важливо не лише для спортсменів, а й для людей, які працюють фізично або керують автомобілем.
Довгий сон теж може бути сигналом, а не причиною
Метааналізи пов’язують дуже тривалий сон із вищою загальною смертністю, інсультами, діабетом і серцево-судинними захворюваннями. Проте тут особливо важлива зворотна причинність: люди можуть спати довше не тому, що сон шкодить їм, а тому, що прихована хвороба, депресія, хронічне запалення або порушення сну збільшують потребу у відпочинку.
Саме тому дев’ять годин сну не є автоматично небезпечними. Для частини людей це може бути нормою. Насторожити має ситуація, коли потреба у сні раптово зросла, а навіть після тривалого відпочинку людина залишається виснаженою.
Не менш важливою виявляється регулярність. У великому дослідженні 2024 року люди зі стабільнішим режимом засинання та пробудження мали кращі довгострокові показники, ніж ті, чий графік постійно змінювався. Це означає, що для здоров’я важливо не лише «набрати години», а й спати приблизно в один і той самий час.
Звернутися до лікаря варто, якщо людина регулярно спить 7–9 годин, але не відчуває відпочинку, постійно засинає вдень, сильно хропе або має паузи в диханні уві сні. У такій ситуації проблема може бути не у тривалості, а в якості сну.
