841
Кава без кофеїну виявилася не просто вечірньою альтернативою звичайному напою. Невелике дослідження ірландських нейробіологів показало, що після її регулярного вживання учасники краще виконували тести на пам’ять, тоді як у групі звичайної кави такого самого ефекту не виявили. Автори пов’язують результат не стільки з відсутністю кофеїну, скільки з іншими біологічно активними речовинами кави.
Дослідницьку групу очолював нейробіолог Джон Краян з Університетського коледжу Корка. Його команда вивчала не лише вплив кофеїну, а й роль понад тисячі інших речовин, що містяться у каві. Особливу увагу приділяли поліфенолам і тому, як вони можуть взаємодіяти з кишковим мікробіомом.
Що показав експеримент із 31 учасником
У дослідженні взяли участь 31 людина, яка регулярно пила каву. Спочатку всі вони на два тижні відмовилися від звичного напою. Після цього каву повернули до раціону — частина учасників отримувала звичайну, а частина без кофеїну. Добова кількість становила близько чотирьох порцій.
Повернення кави в обох групах швидко вплинуло на склад кишкової мікрофлори. Вчені також відзначили зниження суб’єктивного рівня стресу, депресивності та імпульсивності. Це підказало дослідникам, що важливу роль можуть відігравати не лише стимулювальні властивості кофеїну, а й рослинні сполуки самого зерна.
Найцікавіша різниця з’явилася у когнітивних тестах. Учасники, які пили декаф, краще справлялися із завданнями на запам’ятовування слів та просторову орієнтацію. У групі звичайної кави такого вираженого покращення пам’яті не зафіксували.
Звичайна кава мала інші переваги
Кофеїнова кава при цьому не була «гіршою» в усіх аспектах. Вона дала традиційні ефекти: підвищення уваги й пильності, а також зменшення тривожності у частини учасників. Кофеїн блокує аденозинові рецептори й тому швидко впливає на відчуття втоми та концентрацію.
Автори припускають, що у декафі поліфеноли можуть проявляти свій вплив без сильного стимулювального ефекту кофеїну. Ці сполуки досягають кишечника, де взаємодіють із бактеріями. Продукти такого метаболізму можуть впливати на так звану вісь «кишечник — мозок» і потенційно змінювати когнітивні процеси.
Однак результати потрібно трактувати обережно. У дослідженні було лише 31 учасник, а це дуже невелика вибірка. Такі експерименти добре підходять для формування нових гіпотез, але не дозволяють робити висновок, що декаф гарантовано покращує пам’ять у всіх людей.
Також невідомо, які саме поліфеноли або зміни мікробіому відіграють головну роль. Потрібні більші дослідження з довшим спостереженням, різними дозами та контрольованими умовами. Не виключено, що результати частково залежать від звичок самих учасників або від того, яку каву вони пили до експерименту.
Практично це означає, що люди, які погано переносять кофеїн, мають проблеми зі сном або хочуть пити каву ввечері, можуть обирати декаф без відчуття, що він «позбавлений усієї користі». Проте сприймати його як засіб для лікування порушень пам’яті поки що рано.
У практичному сенсі результати таких досліджень варто сприймати як частину ширшої картини здоров’я. Вони допомагають краще розуміти механізми, але не замінюють індивідуальної медичної оцінки. Якщо у людини є симптоми, фактори ризику або супутні захворювання, рішення щодо обстеження, харчування чи лікування краще приймати разом із лікарем.
