Дефіцит заліза нерідко розвивається поступово і певний час майже не дає про себе знати. Організм спочатку використовує накопичені запаси цього мікроелемента, тому навіть нормальний гемоглобін не завжди означає, що проблеми немає. Нутриціологиня Ганна Бойко звертає увагу: залізо потрібне не лише для утворення гемоглобіну, а й для транспортування кисню, нормальної роботи м’язів, енергетичного обміну та функціонування ферментних систем. Коли запас починає виснажуватися, людина може відчувати зміни задовго до розвитку вираженої анемії.

Саме тому при підозрі на дефіцит лікарі оцінюють не один показник крові. Гемоглобін може знижуватися вже на більш пізньому етапі, тоді як феритин допомагає оцінити запаси заліза в організмі. Інтерпретувати аналізи потрібно разом із лікарем, оскільки на феритин можуть впливати запальні процеси та інші стани. Самостійно ставити собі діагноз лише за втомою чи блідістю не варто, але тривалі симптоми є приводом перевіритися.
Які ознаки можуть вказувати на нестачу заліза
До можливих проявів належать постійна або незвична втома, слабкість, відчуття нестачі енергії, запаморочення, головний біль і мерзлякуватість. Частина людей помічає блідість шкіри, посилене випадіння волосся, ламкість або зміну структури нігтів. Такі симптоми неспецифічні: вони можуть виникати при порушеннях роботи щитоподібної залози, хронічному недосипанні, інших дефіцитах або захворюваннях. Саме тому лабораторне підтвердження має значення.
Особливо уважними до рівня заліза варто бути людям, які регулярно втрачають кров або мають підвищену потребу в цьому мікроелементі. Одним із поширених факторів ризику в жінок є рясна менструація. Дефіцит також може виникати при недостатньому надходженні заліза з їжею, порушенні його всмоктування у травному тракті або хронічних крововтратах, причину яких необхідно з’ясувати.
Важливо, що сам по собі перехід на «залізовмісні продукти» не завжди вирішує проблему, якщо запаси вже суттєво виснажені. У такій ситуації лікар може призначити препарати заліза, але дозування та тривалість прийому залежать від аналізів і причини дефіциту. Надлишок заліза теж небажаний, тому приймати великі дози профілактично без показань не варто.
Де шукати залізо в їжі та як покращити його засвоєння
Харчові джерела заліза умовно ділять на гемові та негемові. Гемове залізо міститься у продуктах тваринного походження й зазвичай засвоюється краще. До його джерел належать червоне м’ясо, печінка та інші субпродукти, риба, морепродукти й птиця. Це не означає, що для підтримки рівня заліза потрібно щодня їсти печінку або велику кількість червоного м’яса: важливий збалансований раціон і різні джерела поживних речовин.
Негемове залізо міститься у сочевиці, квасолі, нуті, гречці, горіхах, насінні та частині зелених овочів. Його біодоступність нижча, проте засвоєння можна покращити, якщо поєднувати такі продукти з джерелами вітаміну С. Наприклад, сочевицю або нут можна подавати з солодким перцем і зеленню, а гречку — з броколі, квашеною капустою чи іншими овочами.
Натомість чай і кава, випиті одночасно з їжею, багатою на залізо, можуть зменшувати засвоєння негемової форми через вміст поліфенолів. Якщо вже є підтверджений дефіцит або людина приймає препарат заліза, час кави та чаю краще розвести з прийомом їжі чи ліків. Конкретний інтервал доцільно уточнити у лікаря, який призначив лікування.
Якщо слабкість, запаморочення, мерзлякуватість, блідість або випадіння волосся тривають довго, найкраща тактика — не експериментувати з добавками, а звернутися до сімейного лікаря. Аналіз крові допоможе зрозуміти, чи пов’язані симптоми із залізом, а подальше обстеження — знайти причину дефіциту та підібрати правильний спосіб його корекції.

785