702
Шкіра нерідко однією з перших реагує на зміни, пов’язані з цукровим діабетом. За даними, наведеними у матеріалі «Мій Цукровий», упродовж життя хоча б одне шкірне ускладнення виникає у 30–70% людей із діабетом 1-го або 2-го типу. Іноді такі прояви з’являються ще до встановлення діагнозу, а в інших випадках формуються вже на тлі тривалого перебігу захворювання.
Важливу роль відіграє рівень глікемічного контролю. В одному з досліджень за участю 403 пацієнтів шкірні проблеми виявили у 94% людей із недостатнім контролем глюкози та у 60% тих, у кого показники були кращими. Високий рівень цукру сприяє глікації білків і жирів, може пошкоджувати дрібні судини та нерви, погіршувати бар’єрну функцію шкіри й сповільнювати загоєння ран.
Від сухості та темних плям до проблем зі стопами
Одним із характерних проявів є чорний акантоз — ділянки оксамитового потемніння шкіри, які часто з’являються на шиї, у пахвах або пахових складках. Така зміна може бути пов’язана з інсулінорезистентністю. Інший поширений стан — діабетична дермопатія, коли на передній поверхні гомілок виникають округлі червонуваті або коричневі плями. Вони зазвичай не болять і не сверблять, тому людина може тривалий час не звертати на них уваги.
До частих проявів також належать виражена сухість шкіри, свербіж, потовщення та восковий вигляд окремих ділянок. Ксероз, тобто патологічна сухість, за даними джерела, трапляється приблизно у 40% людей із діабетом. Через мікроангіопатію можуть з’являтися розширені капіляри навколо нігтів, болючість кінчиків пальців і зміни кутикули.
Особливої уваги потребують стопи. На початкових етапах синдром діабетичної стопи може проявлятися лише мозолями та сухістю, але згодом на місцях тиску або травм здатні утворюватися хронічні виразки. Через зниження чутливості людина іноді не помічає невеликої рани, а порушення кровообігу та підвищена глюкоза ускладнюють її загоєння.
Інфекції та догляд за шкірою
За діабету частіше виникають бактеріальні й грибкові інфекції. Бактеріальне ураження може супроводжуватися почервонінням, болючістю, набряком і локальним підвищенням температури, а грибкове — свербежем, висипом і лущенням. Людям, які вводять інсулін, також варто стежити за місцями ін’єкцій, оскільки приблизно у третини користувачів інсуліну може формуватися ліпогіпертрофія — локальне ущільнення жирової тканини.
Регулярний огляд шкіри та стоп, достатнє зволоження, акуратний догляд за нігтями й контроль глюкози допомагають зменшити ризик ускладнень. Якщо рана довго не гоїться, з’явилися нові плями, виражений свербіж, набряк або ознаки інфекції, краще не відкладати звернення до лікаря.
