Іноді людина продовжує працювати, виконувати домашні справи й підтримувати звичний ритм, але прокидається виснаженою навіть після довгого сну. Вона не обов’язково відчуває гостру тривогу або називає себе перевтомленою. Натомість з’являються м’язове напруження, дратівливість, проблеми з концентрацією та відчуття, що для звичних завдань потрібно дедалі більше зусиль.

Такі прояви нерідко пов’язують із тривалим стресовим навантаженням. Коли організму доводиться постійно пристосовуватися до невизначеності, перебоїв зі сном і численних справ, система реагування на стрес може залишатися активованою довше, ніж потрібно. Це не окремий діагноз під назвою «мовчазний стрес», а радше опис ситуації, в якій психологічне навантаження виявляється насамперед фізичними симптомами.
Що може пояснити цей стан
Найпомітніші зміни часто стосуються сну. Людина довго засинає, прокидається вночі, а вранці не відчуває відпочинку. Додаються головний біль напруження, скутість у шиї та плечах, коливання апетиту або дискомфорт у животі. Водночас ці скарги неспецифічні: подібне самопочуття може супроводжувати анемію, захворювання щитоподібної залози, розлади сну та інші стани.
Перший крок — помітити закономірності. Корисно кілька днів фіксувати час сну, інтенсивність навантаження, харчування та моменти, коли виснаження посилюється. Короткі перерви протягом дня, регулярні прогулянки й передбачуваний час відпочинку можуть зменшити перенапруження. Але порада «просто розслабитися» не замінить вирішення проблем, які постійно забирають сили.
Якщо втома триває тижнями, заважає щоденному життю або супроводжується серцебиттям, задишкою, вираженою зміною ваги чи настрою, варто звернутися до сімейного лікаря. Догляд за психічним здоров’ям і перевірка фізичного стану тут не суперечать одне одному: іноді найкращий шлях до відновлення починається з обох напрямів одночасно.
https://enovosty.com/uk/news-ukr/moda-styl/full/tilo-krichit-pro-vtomu-shho-take-movchaznij-stres

1126