2362
Висипання після обіду, нежить без температури або кашель, що затягується на тижні, не завжди означають інфекцію. У дітей подібні прояви можуть бути пов’язані з алергічною реакцією. Водночас жоден окремий симптом не дозволяє поставити діагноз: важливо врахувати, коли почалися скарги, як довго вони тривають і після чого посилюються.
Алергія виникає, коли імунна система надмірно реагує на зазвичай нешкідливі речовини. Серед поширених подразників — пилок, домашній пил, кліщі, шерсть тварин, окремі харчові продукти та ліки. Схильність частково залежить від спадковості, проте алергічні захворювання трапляються і в дітей, чиї батьки ніколи не мали подібних проблем.
Найпомітніші прояви — свербіж шкіри, кропив’янка, сухі запалені ділянки, чхання, водянистий нежить і почервоніння очей. При ураженні дихальних шляхів можливі свистячі звуки під час видиху, відчуття стискання грудей та кашель уночі. Харчова алергія іноді супроводжується блюванням або болем у животі, але самі по собі ці ознаки можуть мати й інші причини.
Коли симптоми потребують допомоги
Якщо скарги повторюються, педіатр уточнює їхній зв’язок із їжею, довкіллям та ліками й за потреби направляє до алерголога. Шкірні проби або аналізи на специфічні IgE мають сенс лише тоді, коли відповідають анамнезу: позитивний тест без симптомів не завжди означає клінічно значущу алергію. Самостійно виключати з дитячого меню цілі групи продуктів не варто.
Набряк язика чи горла, утруднене дихання, раптова слабкість або порушення свідомості після контакту з можливим алергеном — ознаки невідкладного стану. У такому випадку слід негайно викликати екстрену допомогу. Для дітей із підтвердженим ризиком анафілаксії лікар може розробити індивідуальний план дій та призначити автоінжектор адреналіну.
Джерело: https://speka.ua/health-news/alergiya-u-ditei-yak-rozpiznati-obsteziti-i-shho-robiti-batkam-938r11
