1091
На прилавках восени груші часто програють яблукам у популярності, хоча мають не менш цікаві поживні властивості. Дієтологи нагадують: соковитий фрукт містить клітковину, воду та рослинні сполуки, які можуть підтримувати травлення і допомагати довше не відчувати голоду.
За словами дієтологині Ріаннон Ламберт, одна груша середнього розміру може містити близько шести грамів клітковини. Це помітна частина добової потреби дорослої людини. Харчові волокна підтримують регулярну роботу кишківника, а також слугують поживою для корисних мікроорганізмів.
На користь груш свідчить і їхній мінеральний склад. Вони містять калій та природно мають небагато натрію — це доречне поєднання в раціоні людей, які піклуються про артеріальний тиск. У шкірці містяться поліфеноли, вплив яких на серцево-судинне здоров’я продовжують досліджувати.
Груша добре підходить для перекусу: завдяки воді й клітковині цілий плід зазвичай насичує краще, ніж невелика порція фруктового соку. Щоб перекус був ситнішим, до фрукта можна додати несолодкий йогурт, горіхи або кисломолочний сир.
Їсти грушу бажано разом зі шкіркою, якщо плід добре вимитий і немає протипоказань. Саме зовнішній шар містить значну частину харчових волокон та деяких рослинних сполук. І тверді, і стиглі плоди можуть бути частиною здорового раціону — вибір залежить переважно від смаку.
Водночас груші підходять не всім у великих кількостях. Фруктоза та сорбіт у складі можуть спричиняти здуття, газоутворення або дискомфорт у людей із чутливим кишківником. Тому порцію варто добирати за індивідуальною переносимістю, а не керуватися правилом «чим більше, тим краще».
