550
Осінній грибний сезон інколи дарує знахідки, які легко сплутати з дивними лісовими рослинами. Одна з них — грифола листувата, більш відома як гриб-баран. Її велике розгалужене плодове тіло справді нагадує цвітну капусту або кучеряву баранячу голову, але головна особливість виду не лише у незвичній формі: в Україні цей гриб занесений до Червоної книги та має статус вразливого.
Як упізнати гриб-баран
Плодове тіло грифоли листуватої утворює великий пучок діаметром приблизно 20–50 сантиметрів. Від спільної основи відходить багато ніжок, кожна завершується невеликою віялоподібною шапинкою. Забарвлення може змінюватися від жовтувато-сірого до сірувато-бурого, тоді як нижня частина залишається світлішою. Молоді екземпляри мають світлий м’ясистий м’якуш і характерний грибний аромат, а з віком стають жорсткішими.
Гриб-баран іноді плутають зі спарасисом кучерявим, який також нагадує цвітну капусту і теж охороняється в Україні. Відмінність у тому, що спарасис формує щільну масу тонких хвилястих лопатей та частіше пов’язаний із хвойними деревами, особливо соснами.
Де росте і чому його не можна збирати
Грифолу шукають не серед сосен, а переважно біля старих листяних дерев. Вона може з’являтися біля основи стовбурів і на корінні дуба, бука чи граба. В Україні вид трапляється рідко: його знаходили у Карпатах, на Закарпатті, у Лісостепу, Степу та Гірському Криму.
Через рідкісність і скорочення місць існування гриб-баран не варто зривати навіть заради цікавості. Серед причин зменшення його чисельності називають вирубування лісів і збирання плодових тіл. Тож найкраще сфотографувати незвичну знахідку та залишити її на місці.
