Раніше історичні оцінки часто спиралися на підрахунки антрополога Альфреда Редкліфф-Брауна (Alfred Radcliffe-Brown) з 1930-х років, який припускав близько 250 тисяч корінних жителів до колонізації. Сам учений визнавав, що його оцінка не повністю враховує наслідки смертельних хвороб, насильства на колоніальних кордонах і ширшого структурного насильства.

Подальші дослідження показали, що ці чинники мали набагато більший вплив, ніж це відображалося в ранніх роботах. Тож багато старих цифр нині розглядають як суттєве заниження реальної чисельності корінного населення.

Як поєднали археологію, генетику та моделювання

Щоб відновити картину населення Австралії до європейського вторгнення, команда об’єднала кілька незалежних джерел даних: етнографічні спостереження, археологічні знахідки, генетичні реконструкції та комп’ютерні моделі. Окремо досліджували, скільки людей могли підтримувати різні типи довкілля на континенті.

Використовуючи змодельовані та генетично обґрунтовані оцінки (які лише додатково підтверджувалися, але не визначалися історичними чи етнографічними даними), дослідники отримали медіанну оцінку у 2,22 мільйона осіб. Це відповідає приблизно 0,29 людини на квадратний кілометр по всій території Австралії.

Для порівняння, попередні історичні оцінки зазвичай коливалися від 250 тисяч до 1 мільйона людей. На думку авторів, ці нижчі цифри були спотворені вже наявними на той час втратами населення через хвороби, насильство на фронтирі та системні форми утиску ще до перших переписів.

Професор глобальної екології Корі Бредшо (Corey Bradshaw) з Університету Фліндерса, один із провідних учасників дослідження, наголошує, що розуміння реальної чисельності корінних народів до 1788 року є ключовим для правдивого осмислення історії та процесів примирення.

93% втрат за 73 роки: масштаб демографічної катастрофи

Оновлена оцінка чисельності дала змогу розрахувати й масштаб подальшого обвалу населення після колонізації. Поєднавши свою модель із ранніми даними переписів, дослідники оцінили, що між 1788 і 1861 роками сталося близько 2,06 мільйона «надлишкових смертей» — тобто смертей понад те, що очікувалося б без колоніального впливу.

У середньому це приблизно 28 200 надлишкових смертей щороку протягом 73 років. До 1861 року чисельність корінного населення, за оцінками, скоротилася до лише 7% від довоєнного рівня, що означає зниження на 93%.

Провідний автор роботи, доцент Алан Вільямс (Alan Williams), підкреслює, що ці дані демонструють не просто побічний наслідок колонізації, а демографічну катастрофу, яка лежить у самісінькому центрі австралійської історії. Водночас вони свідчать про надзвичайну стійкість, виживання та відновлення корінних спільнот у наступні десятиліття.

Відновлення чисельності та довготривалі наслідки

З 1950-х років чисельність корінного населення Австралії зростає, але, за оцінками авторів, ще не досягла довоєнного рівня. За переписом 2021 року корінні австралійці становили близько 37% від оціненої медіанної чисельності у 1788 році.

Якщо нинішні тенденції зростання збережуться, дослідники прогнозують, що чисельність корінного населення може повернутися до оціненого доколоніального рівня приблизно до 2047 року.

Автори наголошують, що їхні результати мають значення не лише для корекції історичних цифр. Масштаб демографічного обвалу допомагає краще зрозуміти міжпоколінну травму, тривалу соціальну та економічну нерівність, а також необхідність політики, яка ефективніше підтримує корінні громади.

Співавторка, почесна професорка Лінетт Расселл (Lynette Russell) з Центру досліджень корінних народів Університету Монаша, підкреслює, що поряд із визнанням міжпоколінної травми та позбавлень слід говорити і про міжпоколінні привілеї, які отримали інші групи населення внаслідок колонізації.

Чому важливий мультидисциплінарний підхід

Дослідження також демонструє, наскільки важливо поєднувати кілька незалежних методів, коли йдеться про реконструкцію демографічного минулого за умов неповних або упереджених письмових джерел. Комбінація генетичних даних, археології, екологічного моделювання та історичної інформації дала змогу створити значно повнішу картину, ніж будь-який із цих підходів окремо.

Голова дорадчого комітету Центру CIEHF, почесна професорка Ларісса Берендт (Larissa Behrendt), зазначає, що результати вимагають фундаментального переосмислення історії країни. Вона підкреслює, що йдеться не про «периферійний» наслідок колонізації, а про катастрофу, яка визначила саму суть австралійської історії, і водночас про одну з її найвражаючих історій виживання.

Робота під назвою «Large estimated size of the Australian Indigenous population before its extensive decline following colonial invasion» опублікована в журналі Nature Human Behaviour. Дослідження виконала велика міждисциплінарна команда за підтримки двох центрів досконалості Австралійської дослідницької ради, присвячених історіям корінних народів, довкіллю та біорізноманіттю.

Дослідження показало втрату 93% корінних австралійців за 73 роки з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com