2421
Люди, які зростали з емоційно незрілими батьками, можуть несвідомо обирати партнерів, які повторюють поведінку їхніх матері чи батька. Психологи описали п’ять типів стосунків, у яких контроль, приниження та емоційна холодність можуть сприйматися як звичні прояви любові.
Дитячі стосунки з батьками впливають на те, як людина сприймає любов, турботу та близькість у дорослому віці. Особливо це стосується тих, хто ріс у родинах, де почуття дитини ігнорували, а її рішення постійно контролювали або знецінювали.
Знайома з дитинства поведінка інколи здається природною, навіть коли завдає емоційної шкоди. Тому дорослі діти емоційно незрілих батьків можуть не одразу помічати тривожні ознаки у власних стосунках.
Контроль, відстороненість і приниження
Перший тип — партнер, який прагне контролювати кожен крок іншої людини: втручається в особисті рішення, обмежує спілкування або визначає, як саме партнерові слід поводитися. Людина, якій у дитинстві бракувало батьківської уваги, інколи сприймає такий контроль як турботу. Психотерапевтка Анджела Фікен пояснює, що такі стосунки передбачають надмірний вплив на думки, вчинки та рішення іншої людини, а для цього можуть використовуватися маніпуляції, залякування та ізоляція.
Другий тип — емоційно відсторонений партнер, який не реагує на переживання близької людини, ігнорує її потреби й уникає розмов про почуття. Для тих, хто звик самостійно справлятися з проблемами, така поведінка інколи здається нормальною.
Третій тип — людина, яка регулярно критикує, висміює або принижує партнера. Коучка зі стосунків Крістіана Ньоку пояснює, що принизливі зауваження інколи використовують як спосіб маніпуляції, а постійна критика послаблює впевненість у собі та ускладнює захист особистих меж.
Провина, страх і звичність
Четвертий тип — партнер, який ніколи не визнає власних помилок і перекладає відповідальність на іншого. Він може звинувачувати близьку людину в подіях, до яких вона не причетна, або припиняти спілкування як покарання.
П’ятий тип — непередбачуваний партнер, поруч із яким доводиться постійно стежити за словами та діями, щоб не викликати роздратування чи спалах гніву. Подібна атмосфера може бути знайомою тим, хто в дитинстві підлаштовувався під настрій батьків.
Спільною рисою цих моделей є те, що знайома з дитинства поведінка може здаватися передбачуваною навіть за відсутності емоційної безпеки. Тому контроль, нехтування потребами, приниження та перекладання провини на початку стосунків іноді залишаються непоміченими.
Джерело: expert.in.ua
