Прокидатися один раз за ніч через потребу сходити до туалету з віком справді стає частіше, але нові або різко посилені зміни сечовипускання не варто автоматично списувати на старіння. У матеріалі OBOZ.UA онколог-радіолог Іржі Кубес наголошує: сам по собі нічний похід до туалету не означає рак простати, проте якщо звична картина змінилася, варто пройти обстеження. Особливо це актуально для чоловіків старшого віку, у яких ризик захворювань передміхурової залози поступово зростає.

Рак простати може довго розвиватися без симптомів. Коли пухлина збільшується й починає тиснути на уретру, можуть з’явитися труднощі з початком сечовипускання, слабший струмінь, необхідність напружуватися, довше стояти біля туалету або відчувати, що сечовий міхур спорожнився не повністю. Часті нічні пробудження — лише одна з можливих ознак.
Водночас набагато частіше подібні симптоми спричиняє доброякісна гіперплазія простати, яка не є раком. На нічне сечовипускання також впливають діуретики, велика кількість рідини ввечері, алкоголь, діабет, серцева недостатність, апное сну та інфекції сечових шляхів. Саме тому важлива не самодіагностика, а системна оцінка симптомів.
Особливо насторожити повинні кров у сечі або спермі, раптова сильна потреба помочитися, біль, нова слабкість струменя або поступове погіршення контролю. Такі симптоми не обов’язково означають злоякісний процес, але потребують огляду.
Для первинної оцінки лікар зазвичай уточнює симптоми, проводить огляд і може призначити аналіз ПСА. Водночас ПСА не є «аналізом на рак» у прямому сенсі: його рівень може підвищуватися й при доброякісному збільшенні простати, запаленні або після деяких процедур.
Найкраща тактика — звертати увагу на зміни у власній нормі. Якщо людина роками вставала раз за ніч, а за кілька тижнів почала вставати чотири-п’ять разів, це вже привід розібратися. Раннє виявлення проблеми важливе незалежно від того, чи йдеться про рак, доброякісну гіперплазію або інше захворювання.

4533