754
Головне управління розвідки Міноборони України заявило про виявлення схеми, за допомогою якої великі аграрні підприємці з Калінінградської області продовжують заробляти на європейському ринку й водночас, за даними української розвідки, підтримують російську армію. Йдеться про братів Олександра та Дмитра Долгових, які контролюють один із найбільших аграрних холдингів регіону.
«ДолґовҐрупп» обробляє понад половину сільськогосподарських земель Калінінградської області, займається рослинництвом, тваринництвом, переробкою та експортом. Щороку підприємства холдингу виробляють понад 300 тисяч тонн зерна й мають значні елеваторні потужності та власний залізничний парк.
За даними ГУР, сам холдинг не перебуває під санкціями й продовжує працювати з європейським ринком. Особливо важливим напрямом є ріпакова олія: близько 95% її виробництва, за інформацією розвідки, експортується до країн ЄС для виробництва біодизелю.
Компанії отримують міжнародні сертифікати ISCC, без яких доступ до європейського ринку біопалива був би значно складнішим. Таким чином російський бізнес фактично зберігає можливість заробляти валюту в Європі навіть в умовах масштабних санкцій проти інших секторів російської економіки.
Окрему увагу українська розвідка звертає на литовську компанію UAB Dognus. Брати Долгові були її співзасновниками, а після формальної зміни власників структура продовжувала активно торгувати з підприємствами, пов’язаними з російським холдингом.
Після початку повномасштабної війни фінансові показники цієї компанії різко зросли. За наведеними ГУР даними, активи, грошові залишки та виручка UAB Dognus у 2022 році збільшилися в рази, а кількість транскордонних операцій різко підскочила.
Українська сторона припускає, що така структура може використовуватися для обходу санкцій і накопичення коштів у юрисдикції ЄС. Водночас це саме оцінка української воєнної розвідки, а юридичне встановлення порушень потребує окремих процедур у європейських країнах.
Історія показує одну з головних проблем санкційної політики: обмеження часто охоплюють великі оборонні, енергетичні або фінансові компанії, але менш очевидні галузі можуть залишатися поза прямими заборонами. Саме через такі прогалини російський бізнес зберігає доступ до європейських грошей і торговельної інфраструктури.
