976
Метааналіз 59 досліджень із 22 країн, що разом охопили понад два мільйони людей, виявив протилежні статистичні зв’язки між психічним здоров’ям і двома популярними типами напоїв. Регулярне вживання солодких безалкогольних напоїв асоціювалося з приблизно на 18% вищим ризиком депресії, тоді як чорна кава з мінімальною кількістю цукру або без нього — приблизно на 13% нижчим. Автори, однак, наголошують: більшість даних спостережні й не доводять прямої причинності.
Результати опублікували в журналі Depression and Anxiety. Окремі підгрупи показали ще виразніші асоціації. У жінок чотири чашки кави на день були пов’язані з приблизно на 20% нижчим ризиком депресії. Споживання 450–600 мг кофеїну на добу також асоціювалося з нижчим ризиком порівняно з 0–300 мг, але ще більші дози не давали додаткової користі й могли посилювати тривожність або стрес.
Для підлітків картина була тривожнішою: понад 25 грамів цукру на день саме з безалкогольних напоїв пов’язували з вищими показниками тривоги й депресивних симптомів. У метааналізі підвищений ризик також спостерігали для різних категорій напоїв: солодких газованок, енергетиків, напоїв зі штучними підсолоджувачами та бабл-ті. Для останнього співвідношення шансів було особливо високим — 2,62.
Дослідники обговорюють кілька можливих механізмів. Високе споживання цукру може посилювати системне запалення, підвищувати маркери IL-6 і TNF-α, сприяти інсулінорезистентності та знижувати рівень мозкового нейротрофічного фактора BDNF. Раціон із великою кількістю цукру також пов’язують із порушенням добових коливань кортизолу й роботою гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Водночас кава містить кофеїн та інші біоактивні сполуки, що потенційно можуть впливати на нейромедіаторні системи й запальні процеси.
Проте автори застерігають від простого висновку, що кава «лікує» депресію, а солодкі напої безпосередньо її викликають. Люди з уже підвищеним стресом або тривогою можуть частіше тягнутися до солодкого, а любителі чорної кави можуть відрізнятися за способом життя, харчуванням і соціальними факторами. Саме тому результати варто сприймати як великий статистичний сигнал, який потребує подальших довготривалих і контрольованих досліджень.
