1230
У Південній Каліфорнії вже десятиліттями триває війна між суперколоніями аргентинських мурах Linepithema humile. На окремих ділянках межі між групами проходять буквально за кілька метрів одна від одної, і кожна зустріч «чужих» робочих мурах може перетворитися на масову бійку. Під час одного лише прикордонного конфлікту дослідники оцінили втрати щонайменше у 15 мільйонів особин за пів року, а за десятиліття загальна кількість загиблих, імовірно, сягає мільярдів.
Аргентинські мурахи походять із Південної Америки, але в XIX столітті поширилися світом разом із морськими вантажами. У нових регіонах невелика кількість засновників дала початок популяціям із дуже низьким генетичним різноманіттям. Через це мурахи з різних гнізд часто мають майже однаковий хімічний «запах» і сприймають одне одного як своїх. Так сотні й тисячі гнізд здатні об’єднуватися у суперколонії, що простягаються на сотні кілометрів.
У Південній Каліфорнії дослідники описують щонайменше п’ять таких великих угруповань. Найбільша суперколонія займає приблизно тисячу кілометрів узбережжя й складається з величезної кількості слабо пов’язаних гнізд. Поруч існують менші колонії, які розвивалися ізольовано й тому вже не розпізнаються як «родичі». Саме на межах між ними виникають постійні фронти.
Під час польових перевірок сутички фіксували приблизно у 40% відвідувань прикордонних ділянок. В одному типовому зіткненні могло гинути близько 15 тисяч мурах. При цьому межі територій дивовижно стабільні: вони трохи рухаються то в один, то в інший бік, але жодна сторона не здобуває тривалої переваги.
Біолог Марк Моффетт пов’язує це з відсутністю так званого ефекту знайомого ворога. У багатьох територіальних тварин після довгого сусідства агресія до постійного конкурента слабшає. Аргентинські мурахи, схоже, не демонструють такого механізму, тому конфлікт перетворюється на нескінченну війну на виснаження.
