4072
Після важкого дня багато людей шукають розраду в їжі: тягнуться до солодкого, замовляють улюблену страву або їдять більше, ніж планували. Сам по собі такий епізод ще не означає розлад харчової поведінки. Але якщо переїдання повторюється, супроводжується відчуттям втрати контролю, соромом і спробами приховати їжу від інших, мова може йти вже про компульсивне переїдання.
Емоційне заїдання зазвичай виникає як реакція на стрес, тривогу, самотність, втому або нудьгу. У такі моменти їжа використовується не стільки для втамування фізичного голоду, скільки як швидкий спосіб заспокоїтися або отримати приємні відчуття. Людина може обрати конкретний продукт, з’їсти більше звичного й після цього повернутися до нормального режиму.
При компульсивному переїданні картина інша. Епізоди повторюються регулярно, людина відчуває, що не може зупинитися, їсть дуже швидко, іноді до фізичного дискомфорту, навіть якщо не була голодна. Після цього часто приходять сильне почуття провини, сором і бажання приховати те, що сталося.
Важливо не плутати компульсивне переїдання з булімією. При булімії після епізодів переїдання з’являється компенсаторна поведінка — блювання, використання проносних, голодування або виснажливі тренування. При компульсивному переїданні таких регулярних компенсацій зазвичай немає.
Одна з небезпек полягає в тому, що людина намагається «взяти себе в руки» за допомогою ще суворішої дієти. Жорсткі обмеження можуть лише посилювати цикл: голод і заборони підвищують ризик нового зриву, після якого знову з’являється провина.
Приводом звернутися до фахівця є повторювані епізоди втрати контролю, сильний сором навколо їжі, приховане харчування, різкі коливання ваги або відчуття, що думки про їжу займають занадто багато часу. Психолог або психотерапевт може допомогти розібратися з тригерами, а за потреби до лікування долучають лікаря та дієтолога.
:max_bytes(150000):strip_icc():format(webp)/VWH-Tea-VS-Milk-57c54122c6944b3ca3b560e76bf375e1.jpg)