2625
Ролики про «чисте харчування», правильні продукти й ідеальний режим часто виглядають як нешкідлива мотивація. Проте дослідники Flinders University проаналізували популярний wellness-контент у TikTok та Instagram і дійшли висновку, що значна його частина містить риси, пов’язані з орторексією — нездоровою нав’язливою фіксацією на «правильній» і «чистій» їжі.
Команда відібрала 300 популярних публікацій із хештегами #healthylifestyle, #nutrition і #cleaneating. Дослідників цікавило, які саме правила й уявлення про здоров’я транслюють автори: чи поділяють їжу на «хорошу» і «погану», чи просувають заборони, як говорять про зовнішність та наскільки інформація відповідає доказовим рекомендаціям.
Результати виявилися показовими. 67% дописів робили акцент на «чистому» або «здоровому» харчуванні, майже третина містила конкретні обмеження або суворі харчові правила, а приблизно кожен п’ятий матеріал прямо морально оцінював продукти як «добрі» чи «погані». Така мова, за словами авторів, може посилювати перфекціоністське ставлення до їжі.
Ще одна тенденція стосувалася зовнішності. Майже дві третини публікацій містили елементи об’єктивації тіла або пов’язували здоров’я з худорлявим, підтягнутим виглядом. У частині матеріалів фактично читалося послання: якщо харчуватимешся так само, виглядатимеш як автор. Дослідники наголошують, що це ігнорує генетику, вік, захворювання, культурні особливості та безліч інших факторів, які впливають на тіло.
Особливу увагу команда звернула на те, хто створює такий контент. 78% авторів не мали профільної кваліфікації у сфері здоров’я або харчування. Понад дві третини проаналізованої інформації дослідники класифікували як таку, що може вводити в оману або подаватися без достатнього наукового контексту.
Водночас приблизно три чверті дописів просували добавки або так звані суперфуди. Часто їх представляли майже як необхідну умову здоров’я, хоча доказовість користі залежить від конкретного продукту, дози та потреб людини. На відміну від інфлюенсерів, кваліфіковані медичні фахівці значно частіше давали точнішу й збалансованішу інформацію.
Орторексія поки не має такого самого офіційного статусу в діагностичних класифікаціях, як анорексія чи булімія, однак фахівці використовують цей термін для опису нав’язливої потреби їсти винятково «правильно». Коли харчові правила стають дедалі жорсткішими, це може призводити до тривоги, соціальної ізоляції та дефіциту поживних речовин.
Автори роботи не закликають відмовлятися від соцмереж або всього wellness-контенту. Їхній висновок інший: красиве оформлення й слово «здоровий» не гарантують якості поради. Особливо насторожувати мають категоричні заборони, обіцянки універсального результату, демонізація цілих груп продуктів і твердження, що зовнішність є прямим доказом здоров’я.
https://medicalxpress.com/news/2026-09-tiktok-instagram-wellness-restrictive-ideals.html
