651
Зимові гарбузи здатні зберігатися значно довше за більшість літніх овочів, але лише тоді, коли плоди повністю визріли й не мають пошкоджень. Якщо зняти гарбуз занадто рано або покласти в сховище плід із тріщиною, навіть правильна температура не гарантує кількох місяців зберігання.
Ознакою стиглості є тверда шкірка, характерний для сорту колір і підсохла плодоніжка. У багатьох зимових сортів шкірку стиглого плоду вже важко подряпати нігтем.
Збирати урожай потрібно до сильних заморозків. Навіть якщо сам гарбуз зовні виглядає цілим, промерзання тканин різко скорочує строк його зберігання.
Плід зрізають разом із плодоніжкою, не відриваючи її руками. Пошкоджене місце біля верхівки стає одним із найуразливіших для проникнення гнилі.
Як підготувати гарбуз до зберігання
Після збору гарбузи залишають у сухому теплому місці для остаточного підсушування шкірки. Особливо це важливо після вологої погоди. Поверхня перед закладанням має бути сухою, чистою й без м’яких плям.
Для тривалого зберігання плоди не складають один на один. Краще розміщувати їх на полицях із невеликим проміжком, щоб повітря вільно проходило навколо кожного гарбуза.
Сховище має бути сухим, провітрюваним і помірно прохолодним. Надто низька температура для гарбузів небажана, на відміну від картоплі чи моркви. Багатьом зимовим сортам краще підходить температура приблизно від +10 градусів і вище без різких коливань.
Темрява не настільки критична, як для картоплі, але пряме сонце й нагрівання запасів небажані. Найкраще підійде суха комора, утеплений підвал або інше приміщення зі стабільним мікрокліматом.
Раз на кілька тижнів гарбузи потрібно перевертати або хоча б оглядати з усіх боків. Якщо з’явилася м’яка ділянка, пляма чи пошкодження, такий плід краще використати першим.
Найдовше лежать здорові повністю визрілі зимові сорти. Саме тому якість майбутнього зберігання визначається ще під час збору: ціла шкірка, суха плодоніжка і відсутність ударів важливі не менше, ніж саме приміщення.
