2158
Достатнє споживання вітамінів групи B може бути пов’язане зі здоров’ям мозку в старшому віці. У тривалому японському дослідженні найпомітніший результат отримали для рибофлавіну, або вітаміну B2: учасники з найвищим рівнем його споживання мали майже вдвічі нижчий ризик деменції, що призводила до втрати самостійності.
Науковці проаналізували дані 4171 жителя Японії віком від 40 до 69 років. Учасники були частиною великого спостережного проєкту CIRCS. Їхній раціон оцінювали кваліфіковані дієтологи за стандартизованим опитуванням про харчування протягом попередніх 24 годин.
Спостереження тривало в середньому 15,4 року. Випадки деменції, за якої людині був потрібен постійний сторонній догляд, визначали за даними японської системи страхування довгострокового догляду. Дослідники порівнювали групи з різним споживанням вітамінів B2, B6, B12 та фолієвої кислоти.
Найсильніший статистичний зв’язок виявили для рибофлавіну. У групі з найвищим його споживанням ризик деменції був приблизно на 49% нижчим, ніж у людей, які отримували найменше B2. Для вітаміну B6 і фолієвої кислоти також спостерігалася тенденція до зниження ризику — приблизно на 20%.
Щодо вітаміну B12 такого чіткого зв’язку в дослідженні не виявили. Автори врахували низку інших чинників, серед яких вік, стать, індекс маси тіла, куріння, вживання алкоголю, приймання ліків та загальна структура харчування.
Вітаміни групи B беруть участь у багатьох процесах, пов’язаних з енергетичним обміном і роботою нервової системи. Вони також впливають на рівень гомоцистеїну — сполуки, підвищений рівень якої пов’язують зі станом судин і мозку.
Рибофлавін надходить до організму зі звичайної їжі. Серед його джерел — молоко, йогурт, яйця, пісне м’ясо та інші продукти. Результати дослідження не означають, що людям потрібно самостійно починати приймати високі дози вітамінних добавок.
Автори описали й обмеження роботи: харчування оцінювали за коротким опитуванням, не враховували всі можливі добавки, а різні типи деменції не аналізували окремо. Спостережний дизайн також не дозволяє довести, що саме B2 був причиною зменшення ризику.
