3675
Вертута з грушею — це домашня випічка, яку часто порівнюють зі штруделем, але в неї є власний характер. Тонке тісто з маслом закручують рулетом, а потім формують у спіраль або вкладають у форму більш компактно. Начинка з груш, горіхів і спецій дає виразний осінній смак, а ванільна поливка після випікання додає десерту завершеності. Саме поєднання хрустких шарів і соковитої фруктової серединки робить цей рецепт святковим навіть без складного декору.
Інгредієнти
- тісто філо або домашнє тонке тісто — 8–10 аркушів / 250 г борошна
- вода — 120 мл
- олія — 30 мл
- оцет — 1 ч. л.
- вершкове масло — 80 г
- груші — 4 шт.
- волоські горіхи — 50–60 г
- родзинки — 50–60 г
- цукор — 60–80 г
- кориця — 1 ч. л.
- лимонний сік — 1 ст. л.
- панірувальні сухарі — 2 ст. л.
- цукрова пудра — 100 г
- молоко — 1–2 ст. л.
- ваніль — за смаком
Приготування
Якщо використовується домашнє тісто, його готують заздалегідь із борошна, теплої води, олії, солі та невеликої кількості оцту. Після замішування воно має відпочити, щоб стало еластичним і легко розтягувалося. Готове філо значно спрощує процес, але принцип складання начинки залишається тим самим.
Груші очищають від серцевини й нарізають невеликими шматочками. Щоб вони не темніли, відразу збризкують лимонним соком. До фруктів додають цукор, корицю, подрібнені волоські горіхи й попередньо запарені родзинки. Якщо груші дуже соковиті, панірувальні сухарі тут не декоративний елемент, а необхідність: вони вберуть зайву вологу під час випікання.
Тісто або аркуші філо змащують розтопленим вершковим маслом. Саме завдяки цьому після духовки шари стають виразними й крихкими. Начинку розподіляють рівним, але не надто товстим шаром, залишаючи невеликі вільні краї.
Далі тісто акуратно скручують у рулет. Якщо вертута готується у формі спіралі, рулет згортають «равликом». Якщо форма видовжена, можна залишити один або два довгі рулети. Важливо працювати без поспіху, щоб тонке тісто не порвалося і начинка не витекла ще до духовки.
Випікають вертуту до насиченого золотистого кольору. Під час приготування груші стають м’якими, а родзинки та горіхи додають структурності, тому начинка не сприймається як просто фруктова маса. Саме багатошаровість смаку й відрізняє вертуту від звичайного пирога.
Для поливки цукрову пудру змішують із невеликою кількістю молока та ваніллю. Консистенція має бути досить густою, щоб глазур не стікала миттєво, а м’яко лягала на поверхню. Її наносять уже на теплу, а не розпечену випічку.
Перед нарізанням вертуті дають трохи охолонути. Якщо різати її відразу, гаряча фруктова начинка може втрачати форму, а самі шари ще будуть надто крихкими. Через 15–20 хвилин десерт уже краще тримає зріз і подається значно акуратніше.
Подавати вертуту можна як домашню осінню випічку до чаю, але вона цілком доречна й на святковому столі. Особливо вдало поєднується з кулькою ванільного морозива або просто з міцною кавою. У цьому рецепті головне — не економити на начинці та не пересушити тісто, тоді вертута вийде справді багатою за смаком.
https://radioclub.ua/news/vertuta-z-grusheyu-osinniy-shtrudel-z-vanilnoyu-po-25525.html
