3438
Телескоп «Джеймс Вебб» виявив у молодому зоряному скупченні IC 348 об’єкт, який за масою більше нагадує велику планету, але за способом формування та поведінкою — маленьку зорю. Його масу оцінюють приблизно у два Юпітери, і саме ця цифра змушує астрономів заново ставити питання: де насправді проходить межа між планетою-гігантом і коричневим карликом.
IC 348 розташоване приблизно за тисячу світлових років від Землі у сузір’ї Персея. Це молодий регіон активного зореутворення, де холодні хмари газу стискаються під дією гравітації та породжують нові зорі й субзоряні об’єкти. Саме молодий вік робить таку область особливо цінною для спостережень: новонароджені тіла ще зберігають тепло формування і тому добре помітні в інфрачервоному діапазоні.
Коричневі карлики часто називають «невдалими зорями». Вони виникають подібно до зір — із газопилової хмари, яка стискається під власною вагою, — але не набирають достатньо маси, щоб у їхньому ядрі стабільно запустився термоядерний синтез водню. Традиційно орієнтиром вважали приблизно 13 мас Юпітера, нижче яких уже не відбувається горіння дейтерію.
Нові об’єкти з масою лише близько двох Юпітерів кидають виклик такому простому поділу. Якщо тіло такої малої маси справді сформувалося безпосередньо з хмари так само, як зоря, то сама маса вже не може бути єдиним критерієм, який розділяє планети й коричневі карлики.
Ще одна загадкова деталь — газопиловий диск навколо надлегкого об’єкта. Такий диск теоретично може стати матеріалом для народження власних планет. Якщо це відбудеться, астрономи отримають надзвичайно дивну систему: центральне тіло планетної маси, сформоване як зоря, і ще менші планети навколо нього.
У спектрі атмосфери також зафіксували ознаки поки неідентифікованого вуглеводню. Подібну особливість бачать і в кількох інших маломасивних об’єктах IC 348. Науковцям ще належить встановити, яка саме молекула відповідає за цей сигнал і чи пов’язана вона з молодим віком, температурою або умовами формування.
Поки що оцінки маси залежать від моделей віку та еволюції скупчення, тому дослідники обережні з остаточними висновками. Проте відкриття вже показує, що природа формує об’єкти у значно ширшому діапазоні мас, ніж передбачали класичні схеми. Межа між планетами й зорями виявляється не чіткою лінією, а широкою сірою зоною.
https://informator.ua/uk/astronomi-viyavili-divovizhniy-kosmichniy-ob-yekt-na-mezhi-planeti-i-zori
