1962
Уряд змінив правила роботи Національного каталогу цін на лікарські засоби. Йдеться про механізм, який має впливати на те, за якою максимальною ціною певні препарати можуть продаватися в Україні та закуповуватися за державні кошти.
Національний каталог цін є частиною ширшої системи регулювання фармацевтичного ринку. Він використовується для порівняння вартості препаратів і встановлення граничних рівнів, які мають запобігати необґрунтованому завищенню.
Зміни стосуються порядку внесення даних до каталогу, оновлення цін і процедур, за якими виробники та постачальники подають інформацію.
Для державних програм це має особливе значення, оскільки від каталогу залежить, за якими цінами закуповують ліки для лікарень і програм реімбурсації.
Для пацієнта зміни не означають, що всі препарати одномоментно подешевшають. Реальна роздрібна ціна залежить також від закупівельної вартості, націнки дистриб’ютора та аптеки.
Водночас прозорі правила ціноутворення мають зменшувати ризик ситуацій, коли одна й та сама діюча речовина продається за значно різними цінами без очевидного пояснення.
Окреме завдання держави — не лише стримувати ціни, а й зберігати доступність препаратів на ринку. Надто жорстке регулювання інколи може призводити до того, що виробнику стає невигідно постачати певний продукт.
Тому система має балансувати між доступністю ліків для пацієнта та можливістю стабільного постачання. Саме цю логіку МОЗ закладає у подальше реформування цінового регулювання.
