4219
У Європейському Союзі посилилися розбіжності між Європейською комісією та урядами окремих держав-членів через плани Брюсселя активніше координувати заходи безпеки та боротьбу з гібридними загрозами. Частина столиць побоюється, що нові механізми можуть поступово перейти у сферу повноважень, які традиційно залишалися за національними урядами.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн працює над новим набором інструментів, спрямованих на протидію диверсіям, кібератакам та іншим формам гібридного тиску. Повноцінну стратегію Брюссель планує представити до кінця жовтня.
За даними Politico, найбільше скепсису демонструють Франція та Німеччина, які мають розвинені власні спецслужби, оборонні відомства та системи внутрішньої безпеки. Представники цих країн не хочуть передавати Єврокомісії оперативні функції, які вони вважають національною компетенцією.
Перші обговорення нових підходів мають відбутися на рівні послів ЄС. Серед тем — обмін розвідувальною інформацією, захист критичної інфраструктури, кібербезпека, протидія саботажу та реагування на штучно створені міграційні кризи.
Менші країни, особливо ті, що межують із Росією, загалом підтримують сильнішу координацію з боку Брюсселя. Балтійські держави, зокрема, наполягають на тому, що спільні механізми можуть бути корисними за умови достатнього фінансування.
Латвія, Литва та Естонія вже звернулися із запитом приблизно на 500 млн євро для підвищення стійкості до гібридних загроз. Для цих держав питання захисту кордону, ППО, кібербезпеки та критичної інфраструктури є одним із головних безпекових пріоритетів.
У Брюсселі намагаються знайти баланс між посиленням спільної координації та збереженням суверенних повноважень держав. Частина депутатів Європарламенту вважає, що ЄС має концентруватися на інноваціях, штучному інтелекті, космічних технологіях і швидкому обміні даними, залишаючи військове планування урядам країн-членів.
