3081
Дослідники вважають, що глибоко в надрах нашої планети, на глибині тисяч кілометрів, може бути прихована неймовірна кількість води.
Вислів «вода — це життя» є цілком слушним, оскільки саме вона уможливлює існування всіх відомих форм життя на Землі. Вода також відіграє ключову роль у забезпеченні надзвичайно повільного руху шарів земної мантії, насичуючи гірські породи вологою настільки, що вони набувають здатності текти й ковзати відносно одна одної, пише Science Alert.
Уся ця вода відіграє важливу роль у тектонічному циклі, який, у свою чергу, допомагає регулювати клімат у геологічному масштабі часу. Вода також сприяє важливим процесам переробки гірських порід і летких сполук у мантії. Простіше кажучи, за словами геолога Альфреда Вілсона з Університету Лідса, рідка вода — ключовий фактор, який, фактично, робить нашу планету придатною для життя.
Як вода потрапила в мантію Землі?
Незважаючи на величезні запаси води в надрах Землі, вчені досі не до кінця впевнені, як ця вода туди потрапила. Наприклад, одна з гіпотез припускає, що воду на Землю занесли астероїди, а потім вона збереглася в породах у процесі формування планети. За іншою версією, вода з’явилася пізніше, наситивши вологою спочатку суху мантію.
Досі не було відомо, де саме в мантії зосереджені ці запаси води. Однак у новому дослідженні вченим, схоже, вдалося знайти відповідь: вода, ймовірно, зосереджена поблизу межі між мантією та рідким зовнішнім ядром. Зазначимо, що попередні сейсмічні дослідження виявили загадкові «зони наднизьких швидкостей».
Відомо, що нижня мантія залягає на глибині приблизно від 660 до 2900 кілометрів від поверхні. Вважається, що в ній переважають такі мінерали, як бріджманіт і фероперіклаз, які майже не містять води.
Існують також інші мінерали, здатні утримувати воду на великих глибинах, однак багато з них або потребують специфічного хімічного складу для збереження стабільності, або руйнуються під впливом екстремально високих температур, характерних для найглибших шарів мантії.
У новій роботі вчені вирішили розглянути інші варіанти. Під час експерименту команда виявила дві раніше невідомі сполуки, здатні утримувати колосальні обсяги води. Експерименти також показують, що ці сполуки можуть існувати в умовах глибоких шарів мантії. Втім, результати не дають прямого підтвердження того, що вони дійсно присутні в надрах Землі.
Результати показали, що ці мінерали утворювалися навіть в умовах дефіциту води. У деяких експериментах вихідний матеріал містив менше 0,1 % води, але навіть таких незначних концентрацій водню виявлялося достатньо для стабілізації нових фаз. За словами Вілсона, це відкриття має велике значення, оскільки глибокі надра планети, ймовірно, не є гігантським океаном. Будь-яка вода, прихована в надрах Землі, має входити до складу мінералів. Нові мінерали, судячи з усього, ідеально підходять для цієї ролі.
