2608
Коли говорять про мікробіом кишечника, майже завжди мають на увазі бактерії. Проте в травному тракті живуть і гриби, роль яких вивчена набагато гірше. Нове дослідження показало, що нитчастий гриб Mucor racemosus може допомагати захищати кишечник від ушкодження після опромінення, стимулюючи відновлення ДНК та змінюючи обмін речовин інших мікроорганізмів.
Довгий час нитчасті гриби вважали випадковими гостями кишечника, які потрапляють туди з їжею й не затримуються надовго. Однак останні роботи показали, що деякі з них здатні колонізувати кишкові крипти та виробляти речовини, які впливають на запалення й метаболізм. Це змусило науковців уважніше придивитися до так званого мікобіому — грибкової частини кишкової екосистеми.
Mucor racemosus зацікавив дослідників ще й тому, що його давно використовують у харчовій ферментації. Команда вирішила перевірити, чи може цей гриб мати радіопротекторний ефект. Для цього проводили експерименти на мишах із різним складом кишкових мікроорганізмів, на безмікробних тваринах, а також у клітинних культурах.
Після опромінення миші, кишечник яких містив M. racemosus, мали менше пошкоджень слизової, слабше запалення та оксидативний стрес. У них краще зберігалася кишкова бар’єрна функція й архітектура тканини. Ключовим механізмом виявилася здатність клітин ефективніше ремонтувати пошкодження ДНК.
Гриб виробляв три типи амінокислот, які безпосередньо підтримували процеси відновлення генетичного матеріалу в клітинах кишечника. Паралельно він виділяв метилтіоаденозин — сполуку, яка стимулювала ріст корисної бактерії Limosilactobacillus reuteri. Та, своєю чергою, виробляла більше метіоніну — ще однієї амінокислоти, пов’язаної із захистом кишкової тканини.
Дослідники навіть перевірили, чи може ефект передаватися через ферментовану їжу. Мишам давали сир, виготовлений за участю M. racemosus, і порівнювали його з неферментованим продуктом та сиром із традиційними видами Penicillium. У цій моделі продукт із Mucor краще захищав кишечник від наслідків опромінення.
Безпекові доклінічні тести не виявили поширених мікотоксинів, ушкодження печінки або нирок чи стимуляції росту пухлин. Водночас автори наголошують, що результати отримані переважно на тваринах. Те, що гриб виявляється і в людських зразках, ще не доводить, що він так само захищатиме людей.
Особливо обережно дослідники ставляться до ідеї застосування грибкових продуктів у пацієнтів, які проходять хіміо- або променеву терапію. Людям із пригніченим імунітетом часто рекомендують уникати певних ферментованих продуктів через ризик інфекцій. Тому потенційне використання M. racemosus потребує окремих клінічних випробувань, стандартизації штамів і підтвердження безпеки.
https://medicalxpress.com/news/2026-09-understudied-gut-fungus-dna-limit.html
