Поблизу села Хлеби у Чехії археологи досліджують велике кругове святилище, вік якого перевищує 6500 років. За попереднім датуванням, споруда приблизно на тисячу років старша за Стоунхендж і належить до раннього періоду землеробських культур Центральної Європи. Особливо дослідників зацікавила складна геометрія комплексу та можливий зв’язок його входів із сонячними й місячними циклами.

Діаметр кругової споруди становить приблизно 230 метрів. Навколо неї проходив рів глибиною понад 2,5 метра, а доступ усередину забезпечували 12 входів, розташованих нерівномірно.
Керівник дослідження Петр Кржиш із Університету Західної Богемії зазначає, що така схема не схожа на випадкову. Для цього регіону кругові огороджені комплекси такого віку раніше практично не були відомі.
Археологи проаналізували напрямки входів і виділили дві основні лінії. Одна пов’язує схід Сонця в день літнього сонцестояння із заходом Сонця під час зимового сонцестояння.
Інша вісь орієнтована на крайні положення Місяця над горизонтом. Такі положення повторюються приблизно раз на 18,6 року в межах так званого великого місячного циклу.
Це дає підстави припускати, що споруда могла виконувати не лише соціальну або ритуальну функцію, а й бути місцем спостереження за небом і сезонними змінами.
Для ранніх землеробських громад точне розуміння сезонів мало практичне значення. Час сівби, збору врожаю та проведення громадських ритуалів міг бути прив’язаний до положення Сонця.
Радіовуглецеве датування матеріалів підтвердило, що комплекс значно старший за найвідоміші фази Стоунхенджа. Це не означає прямого зв’язку між двома пам’ятками, але показує, що складні астрономічно орієнтовані споруди в Європі виникали дуже рано.
Під час попередніх розкопок у рові також знайшли останки приблизно 18 людей. Їх віднесли до унетицької культури бронзової доби, тобто ці поховання з’явилися вже через багато століть після первинного будівництва святилища.
У залізну добу комплекс, імовірно, остаточно втратив початкове значення. Рів поступово засипали, а на території виникло звичайне поселення.
Наступний етап досліджень включатиме аналіз ґрунтів і мікроскопічних залишків, які можуть підказати, як саме використовувався внутрішній простір у різні епохи.
Якщо астрономічна орієнтація входів підтвердиться, чеська пам’ятка стане ще одним доказом того, що неолітичні громади Центральної Європи володіли складними знаннями про сезонні цикли та вміли втілювати їх у монументальній архітектурі.

4373