1891
Туреччина та Єгипет запустили спільне виробництво безпілотників і вже обговорюють їхній експорт на треті ринки. Проєкт став одним із найпомітніших результатів потепління відносин між Анкарою та Каїром, які ще кілька років тому перебували у глибокій політичній кризі.
Спільне виробництво охоплює збірку, часткову локалізацію компонентів та підготовку персоналу. Турецькі компанії надають технології та досвід, тоді як Єгипет пропонує виробничі потужності, робочу силу та доступ до регіональних ринків.
Туреччина за останні роки перетворилася на одного з найпомітніших експортерів військових безпілотників. Її системи використовуються в десятках країн і отримали бойову репутацію в конфліктах на Близькому Сході, Кавказі та в Україні.
Для Єгипту проєкт має одразу кілька переваг. Каїр прагне локалізувати оборонне виробництво, зменшити залежність від імпорту та отримати сучасні технології без необхідності самостійно розробляти всю систему з нуля.
Сторони також розглядають експорт спільно вироблених безпілотників до Африки та арабських країн. Географічне положення Єгипту та його політичні зв’язки можуть відкрити нові ринки для турецьких технологій.
Важливо й те, що оборонна співпраця відбувається після тривалого періоду напруження між Анкарою та Каїром. Сторони розходилися щодо політичних процесів у Єгипті, Лівії та Східному Середземномор’ї, але останніми роками поступово відновлюють контакти.
Спільне виробництво дронів показує, що нормалізація вже перейшла від дипломатичних жестів до конкретних промислових проєктів. Якщо експортна модель виявиться успішною, співпраця може поширитися і на інші види оборонної техніки.
