4151
Зимове укриття троянд має вирішити дві протилежні задачі: захистити пагони й кореневу шийку від морозу та водночас не створити під матеріалом тепле вологе середовище, у якому кущ почне випрівати. Саме тому просто загорнути троянду у будь-який щільний матеріал ще восени — не найкраще рішення.
Найзручнішим основним матеріалом вважається агроволокно або спанбонд. Воно пропускає повітря й частину вологи, тому всередині менше конденсату, ніж під звичайною поліетиленовою плівкою. У регіонах із суворішими зимами використовують кілька шарів, створюючи між рослиною й матеріалом повітряний прошарок.
Плівка без вентиляції небезпечна тим, що під час відлиги температура під нею швидко підвищується, а волога осідає на пагонах. Після наступного морозу мокрі тканини пошкоджуються значно сильніше. Саме так кущ може постраждати не від холоду як такого, а від неправильного укриття.
Основа троянди потребує окремого захисту. Прикореневу зону можна замульчувати сухим компостом, торфом, листям або хвойним опадом, але матеріал повинен бути чистим і не надто мокрим. Свіжі тирса й зелена трава для щільного зимового шару підходять гірше, бо довго тримають вологу.
Плетисті троянди знімають із опори поступово, не намагаючись різко зігнути жорсткі пагони за один день. Батоги пригинають у кілька етапів, фіксують ближче до землі й уже після стабільного похолодання накривають повітропроникним матеріалом.
Укривати троянди надто рано не потрібно. Перші легкі заморозки для добре визрілих кущів не є катастрофою, а от тривале перебування під укриттям за плюсової температури значно підвищує ризик випрівання. Остаточно закривають рослини після встановлення стабільного холоду.
Навесні укриття теж знімають поступово. У перші теплі дні матеріал провітрюють, а повністю прибирають лише після зниження ризику сильних поворотних морозів. Такий перехід допомагає уникнути опіків і різкого температурного стресу.
Перед укриттям із куща прибирають опале й хворе листя, а ґрунт навколо очищають від рослинних решток. Це важливо, тому що під зимовою конструкцією повітрообмін усе одно нижчий, а заражене листя в теплому вологому середовищі може стати джерелом грибкових хвороб. Сухі здорові пагони зв’язують акуратно, не перетягуючи кору.
У регіонах із нестабільною зимою особливо зручне каркасне укриття: агроволокно не лежить безпосередньо на гілках, а всередині залишається повітряний прошарок. Під час тривалої відлиги торці можна ненадовго відкрити для провітрювання, а перед поверненням морозу знову закрити.
