Танення льодовиків різко підвищує ризик катастрофних повеней

Як розгорнулася трагедія в Непалі й Тибеті

За даними аналітичного центру Stimson Center, лихо почалося, коли велика маса корінної породи та льодовикового льоду відірвалася від гірського схилу. Цей змішаний потік льоду й каменю прискорився до приблизно 150 метрів за секунду, падаючи більш ніж з 2 000 метрів висоти прямо в річку Лхенде в Тибеті.

Далі маса води, льоду, уламків і ґрунту помчала вниз за течією, розмиваючи береги, підхоплюючи додаткові обвали й воду. Потік спричинив руйнування більш ніж за 100 кілометрів від місця початкового обвалу, оскільки його спрямували вузькі гірські долини.

На думку дослідників, масштаб трагедії посилив збіг кількох чинників: величезний обсяг зсуву, велика кількість води у повені, надзвичайно висока швидкість руху та щільно заселені долини з інфраструктурою на шляху потоку. До того ж, людей майже не встигли попередити.

Льодовики Непалу вже тривалий час скорочуються, що може послаблювати гірські схили й збільшувати ймовірність подібних обвалів.

«Третій полюс» і мільйони людей під загрозою

Гімалаї та ширший регіон «Високогірна Азія» — територія, що охоплює частини Китаю, Афганістану, Непалу, Індії, Пакистану, Бутану, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану й Таджикистану, — є одним з головних епіцентрів майбутніх льодовикових катастроф.

За оцінками дослідження в журналі Nature за 2023 рік, понад 9 мільйонів людей у цьому регіоні перебувають під загрозою раптових проривів льодовикових озер — коли вода прориває або переливається через природну або штучну греблю й стрімко спускається долиною.

Регіон називають «третім полюсом», адже за запасами криги він поступається лише Арктиці та Антарктиді. Стрімкі схили й вузькі долини спрямовують воду, лід та уламки на значні відстані, часто туди, де живуть великі громади.

Для порівняння: нещодавня повінь у Непалі й Тибеті завдала шкоди більш ніж за 100 кілометрів від місця обвалу. А обвал льодовика Бірч у Швейцарії, коли теж відламалися порода й лід і зруйнували село Блаттен, поширився лише на близько 4,2 кілометра.

Гімалаї також є одним із сейсмічно найактивніших регіонів планети. Землетруси додатково послаблюють льодовики й схили, сприяючи лавинам, проривам озер і колапсу льодовиків. До того ж Гімалаї нагріваються приблизно вдвічі швидше, ніж середній показник по планеті, що зменшує площу криги й збільшує кількість талих вод.

За словами Марка Кері (Mark Carey), професора екологічних досліджень та географії й директора The Glacier Lab Університету Орегону, вічна мерзлота та льодовиковий покрив допомагають стабілізувати гірські схили, «утримуючи» породу. Коли ж крига тане, схили стають більш схильними до обвалів.

Гляціолог Бетан Девіс (Bethan Davies) з Університету Ньюкасла наголошує, що тала вода, проникаючи в основу льодовика, може діяти як мастило й полегшувати його ковзання та зсуви. Висока щільність населення в гірських долинах Гімалаїв лише підсилює ризики. Додаткові небезпеки створює будівництво одних із найбільших гідроелектростанцій у сейсмічно активних зонах Гімалаїв і Тибетського нагір’я.

Тропічні льодовики Перу — інший осередок небезпеки

За даними експертів, на іншому боці світу — в Перу — також спостерігається дуже високий ризик катастроф, пов’язаних з льодовиками. Країна містить близько 68% усіх тропічних льодовиків планети й уже десятиліттями переживає подібні лиха.

У 1970 році в Перу близько 6 000 людей загинули, коли землетрус спричинив обвал частини льодовика та породи на горі Уаскаран. Той самий схил уже руйнувався у 1962 році: тоді величезний кам’яно-льодовий зсув поховав громаду Ранрахірка, убивши приблизно 2 000 людей — подія за масштабом була подібна до нещодавньої трагедії в Непалі й Китаї.

Особливо небезпечним вважають гірський масив Кордильєра-Бланка в Перуанських Андах. Тут через танення льодовиків стрімко розширюються гірські озера. Одне з них, озеро Палькокоча, розташоване над містом Уарас, де проживає близько 130 000 людей.

Фахівці ідентифікували в Перу 528 озер, що можуть переповнитися й прорватися; 58 з них класифіковано як «дуже високий ризик» через близькість до населених пунктів. Подібна загроза простежується вздовж усього Андського хребта. Дослідження в Nature 2023 року показало, що кількість льодовикових озер в Андах за останні два десятиліття зросла на 93% — значно більше, ніж 37% збільшення у Високогірній Азії.

Гірські зони ризику в інших частинах світу

У Європі потенційними «гарячими точками» є Альпи та холодні регіони на кшталт Скандинавії. Континент загалом нагрівається швидше, ніж середній глобальний показник, тому льодовики втрачають лід особливо інтенсивно.

У Північній Америці помітний ризик фіксують на Алясці: тут можливі масштабні зсуви та прориви льодовикових озер у міру колапсу й відступу льодовиків. Хоча багато з них розташовані далеко від густонаселених районів, існує загроза, що такі озера можуть прорватися й заповнити басейн Suicide Basin, з якого вода періодично стікає та затоплює місто Джуно.

Льодовики чи пов’язані з ними зсуви можуть також обрушуватися безпосередньо в море. На думку Кері, під загрозою перебувають усі райони з льодовиками та прибережні території, які можуть бути затоплені хвилями, подібними до цунамі, внаслідок колапсу льодовика.

Що може зменшити небезпеку

Експерти вважають, що в коротко- й середньостроковій перспективі ризики можна знизити завдяки кращому моніторингу льодовиків і пов’язаних з ними озер у небезпечних регіонах.

Показовим прикладом є швейцарське село Блаттен. Льодовик Бірч там ретельно відстежували, і коли він почав проявляти ознаки активного руху, населений пункт встигли евакуювати. Загинула лише одна людина — 64-річний пастух, який перебував поза зоною евакуації.

Однак у Гімалаях охопити моніторингом усі потенційно небезпечні місця надзвичайно складно: регіон величезний, а місцева влада не має ресурсів для створення й підтримки розгалужених систем спостереження. Зазвичай бракує й дорогого рятувального обладнання — наприклад, гелікоптерів для швидкої евакуації людей із віддалених долин.

Коли потенційну небезпеку вдається виявити, влада може вдатися до інженерних рішень, зокрема до контрольного зниження рівня води в переповнених льодовикових озерах. У Перу протягом близько 70 років таким чином осушили або частково спустошили 34 озера, і, за оцінками фахівців, це, ймовірно, врятувало десятки тисяч життів.

Втім, навіть моніторинг, дренаж і технічні заходи не гарантують повної безпеки. Прикладом є перуанське озеро 513: інженерні роботи в 1990-х роках вважалися достатніми для його стабілізації, але у 2010 році потужна лавина спричинила хвилю заввишки близько 25 метрів, яка перелилася через греблю, затопивши будинки та сільськогосподарські угіддя нижче за течією.

У довгостроковій перспективі найдієвішим шляхом зменшення ризику обвалів льодовиків і проривів озер залишається сповільнення глобального потепління. Сильніші кліматичні дії, за словами Девіс, можуть запобігти подальшій дестабілізації високогірних екосистем по всьому світу.

Танення льодовиків різко підвищує ризик катастрофних повеней з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com