4215
Уряди багатьох країн суттєво відстають від глобальної цілі із захисту щонайменше 30% суходолу та морських територій до 2030 року. Про це йдеться в дослідженні природоохоронних організацій, яке очолила американська Campaign for Nature. П’ятирічний термін до контрольної дати вже наближається, а темпи розширення охоронюваних територій залишаються недостатніми.
Мета «30 на 30» стала одним із центральних елементів Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття, яку наприкінці 2022 року підтримали майже 200 держав. Окрім розширення охоронюваних територій, країни домовилися мобілізувати щонайменше 200 млрд доларів щороку на заходи, що мають зупинити тривалу втрату видів та природних екосистем.
Після ухвалення домовленостей під формальну охорону додатково взяли близько 1,3 млн квадратних кілометрів суходолу і приблизно 6 млн квадратних кілометрів морських територій. Проте загальна частка захищених площ поки становить лише близько 20% суходолу та 10% морів і океанів.
Екологи наголошують, що однієї формальної зміни статусу території недостатньо. Важливими залишаються якість управління, фінансування охорони, контроль незаконної вирубки, браконьєрства та надмірного вилову, а також участь місцевих громад у збереженні екосистем.
Окремою проблемою є нерівномірність прогресу між країнами. Частина держав уже має великі мережі природоохоронних територій, тоді як інші ще не оновили національні плани або не забезпечили їх достатнім фінансуванням. Через це глобальний показник може зростати повільніше, ніж передбачено домовленостями.
До 2030 року залишається дедалі менше часу, тому природоохоронні організації закликають уряди прискорити практичні кроки. Йдеться не лише про створення нових заповідних зон, а й про реальний захист уже оголошених територій, відновлення деградованих екосистем і стабільне фінансування природоохоронних програм.
