1691
Європейський Союз хоче побудувати з Канадою максимально тісний формат співпраці, який виходитиме далеко за межі звичайної торгівлі. Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Брюссель бачить Оттаву як одного з найнадійніших стратегічних партнерів і готовий поглиблювати взаємодію у сфері оборони, безпеки, інвестицій та нових технологій.
Дискусія активізувалася після пропозиції президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн надати Канаді статус першого «асоційованого члена» ЄС. Такого формату в нинішній системі Союзу фактично не існує, тому уряди країн-членів зараз намагаються зрозуміти, які права та обов’язки він може передбачати.
Кошта пояснив, що повноправне членство Канади в ЄС юридично неможливе, оскільки стаття 49 Договору про Європейський Союз передбачає вступ лише європейських держав. Водночас він наголосив, що це не заважає створити окрему модель максимально глибокого партнерства.
Серед можливих напрямків співпраці називаються оборонна промисловість, спільні закупівлі, штучний інтелект, квантові технології, кібербезпека, енергетика та критично важливі мінерали. Частина цих сфер уже стала центральною для економічної політики як ЄС, так і Канади.
Для прем’єр-міністра Канади Марка Карні зближення з Європою також має економічний сенс. Оттава прагне зменшити залежність від американського ринку на тлі торговельної напруги зі США та нових мит. Європейський напрямок у цьому контексті стає способом диверсифікувати експорт і залучити нові інвестиції.
Базою для подальшого зближення залишається торговельна угода CETA, підписана у 2016 році. Вона вже значно полегшила торгівлю між Канадою та ЄС, хоча повну ратифікацію досі не завершили всі держави-члени.
Ключовою подією має стати саміт ЄС—Канада, запланований на 29–30 жовтня в Монреалі. Саме там сторони можуть конкретизувати, що означатиме новий формат партнерства і наскільки далеко ЄС готовий піти в інтеграції Канади до своїх економічних та безпекових механізмів.
https://theukrainiancapital.com/koshta-ies-prahne-maksymalno-tisnykh-vidnosyn-iz-kanadoiu
