888
Єменські хусити в середині вересня захопили портове місто Моха та стратегічний острів Перім у Червоному морі. Це дало угрупованню значно сильніші позиції біля Баб-ель-Мандебської протоки — одного з ключових морських маршрутів між Азією, Близьким Сходом та Європою. Для Саудівської Аравії ситуація стала особливо чутливою, оскільки частина її енергетичного експорту дедалі більше залежить саме від маршрутів через Червоне море.
Після захоплення територій хусити отримали можливість швидше реагувати на рух суден і створювати додаткові ризики для танкерів. Ще в липні угруповання оголосило блокаду суден, які перевозять саудівський експорт, а у вересні заявляло про атаки на нафтову інфраструктуру та танкери, що намагалися пройти через протоку.
Баб-ель-Мандебська протока стала ще важливішою після того, як проблеми з проходженням через Ормузьку протоку змусили Саудівську Аравію активніше використовувати нафтопровід Схід—Захід. Він доставляє нафту з району Абкайка до порту Янбу на Червоному морі, після чого танкери мають або йти до Суецького каналу, або через Баб-ель-Мандеб до Індійського океану.
Аналітики попереджають, що навіть без повного перекриття протоки сама загроза атак може підняти страхові тарифи та змусити судноплавні компанії уникати маршруту. Це збільшує тривалість рейсів, витрати на пальне і вартість доставки товарів, а тому наслідки можуть відчуватися далеко за межами Ємену.
Саудівська Аравія вже зверталася до США по додаткову підтримку. За даними західних медіа, у Вашингтоні розглядали можливість нових ударів по позиціях хуситів, однак рішення про таку операцію в останній момент не було реалізоване. Це залишило Ер-Ріяд у складній ситуації, оскільки загроза його експортній інфраструктурі зросла.
Хусити пов’язують свої дії з блокадою Ємену та участю Саудівської Аравії в багаторічному конфлікті. Водночас їхня активність дає Ірану додатковий важіль впливу в регіоні, хоча Тегеран заперечує, що безпосередньо керує операціями угруповання.
Для світової торгівлі головний ризик полягає в тому, що одночасна нестабільність біля Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток може вдарити по двох критичних маршрутах постачання нафти. Навіть часткові перебої здатні суттєво змінити логістику й ціни на енергоносії.
