Підземні ядерні випробування Північної Кореї могли радикально змінити геологічну ситуацію поблизу полігону Пунгері та спровокувати тривалу серію землетрусів. Дослідники з Пусанського національного університету та китайських наукових установ проаналізували сейсмічні дані за 17 років і виявили понад 1300 поштовхів після найбільш потужного ядерного тесту 2017 року.

До початку випробувань район гори Мантап вважався відносно стабільним. Після перших підземних вибухів почали реєструватися невеликі сейсмічні події, а після шостого й найбільш потужного тесту їхня кількість різко зросла. Науковці вважають, що вибухи змінили напруження в гірських породах і активували раніше спокійні розломи.
Особливо незвичним стало те, що активність не зменшилася через кілька місяців, як це часто відбувається після підземних вибухів, а продовжувала зростати роками. У 2023–2025 роках окремі землетруси вже перевищували магнітуду 3, що свідчить про поступове накопичення напруження в активованій зоні.
Дослідники визначили щонайменше два розломи довжиною близько 24 кілометрів, де концентрується сейсмічна активність. Керівник південнокорейської групи Кім Кван Хі припустив, що в разі одночасної активації таких структур можливий значно сильніший землетрус — приблизно магнітудою 6,4. Це оцінка потенційного сценарію, а не прогноз конкретної події.
Результати дослідження важливі не лише для КНДР. Вони показують, що великі підземні ядерні вибухи можуть мати тривалі наслідки для геології регіону й ускладнювати сейсмічний моніторинг. Поштовхи, спровоковані зміною напруження, через роки можуть виглядати як природні землетруси.
Полігон Пунгері використовувався для шести ядерних тестів у 2006–2017 роках. Після останнього випробування Північна Корея заявляла про закриття частини тунелів, але міжнародні спостерігачі продовжують стежити за районом із супутників, оскільки інфраструктура там частково зберігається.
https://en.yna.co.kr/view/AEN20260918005500320?section=nk%2Fnk

3698