Сейм Литви підтримав конституційну поправку, яка передбачає вилучення зі статті 137 Основного закону заборони на розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз. За пропозицію проголосували 99 депутатів, 13 виступили проти, ще п’ятеро утрималися. Рішення поки не є остаточною зміною Конституції, а лише запускає наступний етап складної процедури.

Для набуття чинності поправку потрібно підтримати ще двічі з інтервалом щонайменше у три місяці. Перше голосування заплановане на 6 жовтня, остаточне — на 12 січня 2027 року. На кожному етапі необхідно щонайменше 94 голоси зі 141 депутата, тому нинішня підтримка показує, що прихильники змін мають достатню кількість голосів, але політична дискусія ще не завершена.
Чинна стаття 137 прямо забороняє перебування на території Литви зброї масового знищення та військових баз іноземних держав. Після вступу країни до НАТО ця норма стала предметом суперечок, оскільки союзницька військова присутність уже є постійною частиною оборонної політики, а питання ядерного стримування останніми роками знову повернулося до європейського порядку денного.
Прихильники поправки вважають, що Литва не повинна створювати юридичних перешкод для оборонного планування НАТО. Вони наголошують, що скасування заборони не означатиме автоматичного розміщення ядерної зброї, але дасть можливість у майбутньому брати участь у ширших союзницьких схемах стримування, якщо така політична домовленість з’явиться.
Противники змін застерігають від можливих наслідків. Частина депутатів вважає, що Москва та Мінськ використають рішення в інформаційних кампаніях і представлять його як доказ нібито підготовки НАТО до ескалації. Також лунають аргументи, що подібні зміни Основного закону варто було б ухвалювати через референдум.
Дискусія відбувається на тлі ширших розмов у Європі про ядерне стримування. Навесні президент Франції Еммануель Макрон запропонував обговорити нову європейську модель, у межах якої французькі стратегічні сили могли б тимчасово базуватися в інших країнах-партнерах. Це зробило старі конституційні обмеження Литви більш практичним, а не суто теоретичним питанням.
Литовська влада підкреслює, що остаточні рішення щодо будь-якої військової присутності потребуватимуть окремих політичних домовленостей. Нинішня поправка лише прибирає юридичну заборону, яка потенційно могла б обмежувати дії країни в рамках НАТО. Саме тому Вільнюс подає зміни насамперед як елемент адаптації законодавства до нової безпекової ситуації в Європі.

3923