3914
Адміністрація Дональда Трампа запропонувала нові мита для десятків торговельних партнерів США, яких Вашингтон звинувачує у недостатньому контролі за імпортом товарів, виготовлених із використанням примусової праці. Ініціатива Офісу торгового представника США передбачає додаткові ставки від 10% до 12,5% і може торкнутися як великих економік, так і країн, через які проходять глобальні ланцюги постачання. Йдеться не про вже остаточно запроваджені тарифи, а про пропозицію, яку американська сторона винесла на консультації.
Підготовці рішення передувало кількамісячне розслідування щодо приблизно 60 торговельних партнерів. Воно стартувало в березні на підставі статті 301 Закону про торгівлю 1974 року, яка дозволяє Вашингтону реагувати на торговельні практики, що вважаються дискримінаційними або шкідливими для американського бізнесу. У червні USTR заявив, що значна частина досліджених економік або взагалі не має ефективної заборони на товари, вироблені примусовою працею, або не забезпечує її належного виконання.
До групи країн і економік, яким пропонують додаткову ставку 10%, віднесли Європейський Союз, Канаду, Еквадор, Індонезію, Мексику та Пакистан. Для Китаю, Індії, Японії та низки інших партнерів у пропозиції фігурує вища ставка — 12,5%. Офіс торгового представника пояснює таку політику тим, що американські компанії та працівники не повинні конкурувати з продукцією, собівартість якої занижена завдяки експлуатації людей.
Особливу увагу Вашингтон звертає на сировину й товари з високим ризиком використання примусової праці. У звіті згадуються китайський полікремній для сонячних панелей, бавовна з Китаю, рис із М’янми, тютюн із Малаві та яловичина з Бразилії. Проблема для США полягає ще й у тому, що така сировина може потрапляти в продукцію, яку збирають або переробляють уже в третіх країнах, після чого її складніше відстежити.
Окремий режим пропонується для текстилю та одягу. Вашингтон хоче залишити можливість імпортувати обмежені обсяги таких товарів за нижчою ставкою, якщо виробники й імпортери зможуть підтвердити походження продукції. Це має частково зменшити ризик різкого удару по торгівлі, але водночас залишити стимул для компаній ретельніше перевіряти постачальників.
Пропозиція вже викликала запитання щодо сумісності з іншими торговельними домовленостями США. Джеймісон Грір заявив, що Вашингтон розраховує зберегти чинні угоди, зокрема з ЄС, навіть якщо нові мита будуть запроваджені. Мексика також домоглася уточнення, що значна частина її експорту, який відповідає правилам USMCA, може не підпасти під додаткові збори.
Остаточне рішення ще не ухвалене. USTR проводить консультації та публічні слухання, після яких параметри можуть змінитися. Однак сам підхід демонструє, що адміністрація Трампа дедалі активніше поєднує торговельну політику з правозахисними вимогами, використовуючи мита не лише як інструмент захисту внутрішнього ринку, а й як засіб тиску на глобальні ланцюги постачання.
