2625
Після інсульту реабілітація не закінчується в лікарні, однак саме вдома багатьом людям найважче підтримувати достатній рівень руху. Дослідники Університету Альберти перевірили програму BIG STEPS, яка поєднувала смартгодинник, персональні цілі за кількістю кроків і регулярне дистанційне наставництво. У невеликому пілотному дослідженні такий підхід допоміг людям після нещодавнього інсульту більше ходити й менше часу проводити сидячи.
У дослідженні взяли участь 28 людей, які нещодавно перенесли інсульт і вже повернулися додому після госпіталізації. Саме цей період вважають особливо важливим: людина начебто вже залишила гостру фазу лікування, але без постійної підтримки фізіотерапевтів активність часто різко падає. Малорухливість, своєю чергою, може уповільнювати відновлення й підвищувати ризик інших проблем зі здоров’ям.
Програма тривала 12 тижнів. Учасники носили смартгодинник, який відстежував їхню повсякденну активність, а спеціалісти допомагали встановлювати індивідуальні цілі. Важливо, що завдання не зводилося до універсальної норми на кшталт 10 тисяч кроків. Цілі коригувалися залежно від вихідного стану, здатності ходити та реального прогресу людини.
До програми також входило персоналізоване наставництво. Фахівці обговорювали з учасниками, де саме протягом дня можна додати рух: частіше вставати з крісла, робити короткі прогулянки вдома або надворі, розподіляти навантаження на кілька невеликих відрізків. Такий «цілодобовий» підхід мав змінити не одну тренувальну сесію, а загальну структуру дня.
За підсумками програми учасники в середньому проходили близько 6534 кроків на день проти приблизно 4031 кроку у групі, яка ще не почала активне втручання. Різниця становила понад 2500 кроків. Окрім цього, люди з BIG STEPS проводили сидячи приблизно на 1,4 години менше.
Для відновлення після інсульту важлива саме регулярність. Навіть якщо людина не здатна виконувати інтенсивні вправи, часті короткі епізоди руху допомагають підтримувати витривалість і поступово повертати впевненість у власному тілі. Смартгодинник у цьому випадку виступав не лікувальним пристроєм сам по собі, а інструментом зворотного зв’язку, який робив щоденну активність видимою.
Автори також оцінювали безпеку та практичність програми. Серйозних побічних подій, пов’язаних із втручанням, не зафіксували, а учасники загалом добре дотримувалися рекомендацій. Це важливо, оскільки страх падіння або повторного погіршення стану нерідко змушує людей після інсульту уникати зайвої активності.
Поки що дослідження було невеликим і мало пілотний характер, тому воно не доводить, що саме така програма підходить усім пацієнтам. Наступні випробування мають перевірити ефект у більших групах і оцінити, чи зберігається підвищена активність через місяці. Водночас результати показують, що поєднання простих носимих технологій і персональної підтримки може допомогти перенести реабілітацію з лікарняного кабінету у звичайне повсякденне життя.
https://medicalxpress.com/news/2026-09-combines-smartwatch-tracking-personalized-survivors.html
