2636
Російські удари дедалі більше зміщуються не лише на енергетику та промисловість, а й на маршрути, якими Україна підтримує торгівлю з Європою. Після чергової атаки на пункт пропуску Старокозаче в Одеській області рух через важливу ділянку українсько-молдовського кордону довелося зупинити, що знову загострило питання стійкості сухопутної логістики.
За даними Reuters, унаслідок удару загинули двоє людей, ще троє були поранені. Пункт пропуску розташований приблизно за кілометр від території Молдови й щодня обслуговує значні потоки пасажирського та вантажного транспорту.
Україна дедалі більше залежить від сухопутних шляхів у періоди, коли морський експорт ускладнений атаками на чорноморські порти. Через Молдову та Румунію проходять вантажі, які далі рухаються до ринків ЄС. Будь-яке закриття або пошкодження пункту пропуску означає черги, перенаправлення транспорту й додаткові витрати для перевізників.
Особливо болючим це є для експортерів аграрної продукції та товарів із відносно низькою маржинальністю. Якщо вантажівці змушені робити об’їзд, простоювати або користуватися менш зручними маршрутами, логістична складова швидко зростає і зменшує конкурентоспроможність української продукції.
Молдовська сторона також фіксує зростання кількості російських безпілотників поблизу свого повітряного простору. Це додає ризиків не лише для України, а й для сусідніх держав, через територію яких проходять альтернативні транспортні коридори.
Таким чином, удари по прикордонній інфраструктурі мають не лише воєнний, а й прямий економічний ефект. Чим складніше Україні вивозити товари, тим менше валютної виручки надходить у країну і тим дорожче бізнесу підтримувати експорт.
